somethimes it's good times somethimes it's not

хочу снова учить английский, так как корейский у меня перемешался со всем, плюс еще японский от аниме, а английский теперь совсем без практики. Хочу начать переводить маленький рассказ маккаммона, но руки никак не доходят.
вот я сейчас пишу, и прям чувствую как настроение падает, вот так без причины. но пускай.
сегодня нашла крутую юбку в мелкую клетку, она вроде класическая, с завышенной талией, но с другой стороны, из-за клетки она такая таблеровская :D
еще там видела большую кофту-пальто, мягкую, с деревьянными пуговичками и вуду-узорами! Но она вроде мужская и огромная, но все равно крутая, завтра пойду снова туда, и если она еще там останется, значит нужно купить, а если нет, то тогда не судьба.

вчера рисовала, и если посмотреть на старые рисунки (ну как старый, несколько месяцев назад рисовала), то сейчас очень заметный прогресс! Но это сейчас так, часто ничего не получается, поэтому я не уверена, умею ли рисовать, или это просто моментами так получается :D

сегодня продолжила рисовать заказ на приглашения, осталось совсем немного. нужно уже заканчивать, а то слишком долго тяну, да и ленюсь, и эта лень еще и на ш. распростроняется =\

сейчас сижу пью зеленый чай с лаймом, наверное еще немножко позависаю на таблере и пойду в кроватку. нужно досмотреть 2 последние серии игры престолов, но мой мозг все откладывает на потом, у меня такое часто бывает)
а, еще у меня, вроде, снова бессонница, вчера я в 4 едва уснула, хотя ложилась в 2 ночи, потом проснулась в 9 утра от странного сна, но потом снова уснула, и спала до 12-ти.
о сне, странный сон.
снилось что я на каком-то концерте, и там играют negative, и вот тогда я проснулась в первый раз, и сразу сказала себе, что сегодня буду слушать их днем, что и сделала.
а потом снилось, что я с Ви в автобусе ехала, а потом выхожу, и понимаю что забыла портфель внутри, и начинаю бежать за автобусом, и вижу что Ви тоже бежит, он камеру свою забыл там тоже :D потом мы что-то там хотим его догнать, ищем какой же это был автобус, но не можем найти ни на каких сайтах. Кстати, вспомнила, он ехал в одно место, там лес и озеро вроде, или поле какое-то, и прикол в том, что это место мне очень часто снится, очень. Это место похоже на то, где мы с Мей-тян в деревне гуляли когд-то, в далеком 2009. странно. наверное нужно будет летом поехать туда.

вот такой вот день, надеюсь мое настроение не испортится. Я еще слушаю Kinetic Flow - Forest of Dreams, и что-то подозреваю, что из-за нее у меня настроение непонятное, хотя не знаю.

thinkings

Сиділа я і підписувала відкритку для Насті, так як у неї завтра дн, і було якось так незвично, так я їй ніколи нічого не писала (хоча я займаюсь мейл артом, і написала десяток чи кілька листів). Важко виявляти якісь почуття для друзів чи близьких знайомих, як би це абсурдно не звучало. Подумати тільки, от подруга, ти її з самого дитинства знаєш, а писати щось настільки важко.
Тут у мене теорія зародилась. Все проблема в тому, що нас виховували такими, якось публічно виявляли свої почуття ми лише в глибокому дитинстві, а потім воно саме собою зникає. Ми стаємо дорослішими, нас наче мають турбувати дорослі штуки. Ну, тут я про свій досвід кажу, мабуть не всі такі.
Але от як подумати, часто ми говорим друзям, батькам, ну і коханим само собою, що ми їх любим? Ми думаєм що вони самі про це знають, але тут з'являється фраза чиясь "як люди можуть догадатись що ти відчуваєш, вони ж не вміють читати думки, і доки сам не скажеш - ніхто й не знатиме".
Для мене оці "дівчачі обійми" на прощання завше було чимось дивним, а про "чмоки на прощання" в школі я взагалі мовчу, для мене це щось з розряду "тупості" :D
Але з другої сторони, дивлюся я зараз відео\передачки корейські, і настільки у них там менталітет інший. Для них цілком буденно обіймати когось, тримати за руку, навіть якщо людина такої ж статі що і ти. Один актор в одному інтерв'ю казав, що якщо людина йому подобається, він проявляє дружні почуття шляком кусання :D Корейці дивні, але в цьому плані вони попереду нас, вихованців радянського союзу, отих штук "моя хата скраю" і тд. Того й добріші вони, і країна одна із передових у світі.
От такі от думки до мене прийшли, доки підписувала відкритку для подруги, хе -_-                  
Я ж це робила сьогодні кекси, і нічого не вийшло. Ніколи більше не робитиму масляні креми і не пектиму кекси за новими рецептами у якісь відповідальні моменти =( Сама ж знаю, що у 4 з 5-ти випадків нічого не вийде -_-
Тому я сьогодні розчарована собою, і тим, що лише солодкого напхалась (хоча не критично, але всеодно), хоча й не їм солодкого і мучного уже місяць мабуть.

На цьому все, зараз йтиму дивитись Ігри Престолів, крутий серіал, жаль що в сезоні лише 10 серій -_-

А ще, я не знаю чи йти до насті зранку, чи потім, разом з батьками, ех.