загалом, як все було:
про цей проект я чула раніше, натикалась вк, кидала в закладки, але особливої уваги не приділяла. потім знайома поїхала в одесу, потім у львів і у харків, і тут я задумалась, чи не спробувати собі якось поїхати, хоча в запланованих ппроектах нічого цікавого для мене поки не було. але якось зявився київ, і я подумала "чому б і ні". спочатку питала у знайомих, чи будуть вони у ті числа вільні, але ні у кого не виходило, але я всеодно подала заявку, так як якщо що, то можна було відмовитись, та й не факт що прийняли, бо у них відбір анкеток)
і ось мені на мейл приходить повідомлення, що мене прийли, і щобпідтвердитиучасть, потрібно уже завтра їм фото квитка надіслати. тут перед мною відразу вибір "або позичаю гроші у тата і відразу купую квиток, щоб виходу не було" або "відмовляєшся і закидаєш всю цю затію". я прийняла перший варіант.
спочатку було страшно, так як їжу без знайомих, і ще осі мої проблеми у спілкуванні, але потім вони відкрили чат в вк, побачила які люди їдуть, виявилось що з луцька буде ще одна дівчинка, яка їздила з людою в харків, то вже не буде так страшно. і ось так я дочекалась доки буде день відїзду, хоча, кажучи чесно, ну не було у мене відчуття що я кудись їду, геть, і я не розумію, чи то всі мої почуття-враження притупились через вік, чи то я просто черствою якоюсь стала, не знаю, але захвату як колись був, типу що "воуу, я їду в поїздку, круто", у мене не було.
