В подорожах важливо знайти собі партнера, з спільними мріями і поглядами, тоді ось такі давні travel мрії можуть здійснитись. У Мері була схожа мрія, бо море справжнім може бути лише в не курортний сезон.
Я приїхала до Одеси десь на годину раніше ніж Мері, тому зразу загуглила що є поблизу, щоб випити кави, і недалеко виявився макдональдс, в який я й пішла. Взяла собі латте, і вийшла на вуличку, щоб випити кави і перекусити слойкою з вишнями, яку я купила ще у Львові. Перше враження від Одеси - нема снігу, взагалі, і всі люди говорять не українською, було незвично.
От я зустріла Мері, завела її в той же макдональдс на каву, ще сіли поговори і обсудити наш перший день.
Так як до нашого хостела доволі не далеко, вирішили пройтись, заодно глянути на місто. Взгалі планування Одеси дуже дивне, можна у хрестики-нулики грати, все квадратне і з довгими широкими вулицями, а ще, там по обидві сторони дороги ростут гарні дерева, які, мабуть, від солоного повітря стали такими світлими і покрученими! Але що дивно, вулиці виглядають гарніше вживу ніж на фото, бо машини і проводи заважають.
Так вийшло, що в хостелі я нічого й не фотографувала, але він був просто ідеальним: сучасний дизайн, все новеньке, починаючи від ікеївської кухні і заавершуючи чистенькими туалетами і душовими. Нам ще повезло, так як зараз дуже мало людей було там, в жіночій спальні, окрім нас, була лише одна дівчина, хоча потім ще на день приїхало троє людей, але всеодно це дуже мало. Ще було забавно, коли з нами по англ говорив дядько з Чилі, тут я зрозуміла, що моя розмовна англійська просто жахлива, адже практики нема взагалі ніякої, хоч на слух уж краще сприймаю, треба якось сідати за вивчення, ех-ех.
Якщо говорити про наші головні плани, то це море в першу чергу а далі уже місто і якісь цікаві заклади. Так як зараз доволі рано темніє, і ми попали на сіру погодку, вставати треба було рано, щоб вспіти поснідати і зібратись, і десь до обіду бути біля моря, а ввечері йти в місто.
Ціни в Одесі такі як в Києві, і методом спроб ми дійшли до плану "купувати продукти\їжу в сільпо, а витрачати кошти лише на кавку і смаколики". Біля Аркадії ми знайшли нове Сільпо зі смачною власною кухнею, і о да, печена картопелька з соусом була просто смачнючою, особливо коли її їсти на березі моря, що ми й зробили одного дня)
day 1
першим пляжем був Ланжерон, бо він майже в центрі, і по суті, є найвідомішим пляжем. Як і думали - куча людей, правда якщо відійти трішки далі, то їх менше, але пляж так собі, нічого визначного, море гарне правда)
Першого дня ми були в Cooper burger, доволі нове, хіпстерське місце, з непоганим дизайном і дорогими бургерами :D але вони дійсно смачні, хоч за 120 грн ти отримуєш лише бургер, без картоплі і салату, що дивно, адже в тому ж Києві, за ту ж ціну ти отримаєш сет. Після купера ми зрозуміли, що краще готовити дома, а то всі гроші на їжу просрем, та й не було багато місць прям з їжою, щоб нормально харчуватись.
Були ще в Wake Cup кафе, але окрім милого дизайну там нічого хорошого й не було, кава звичайна, десерти не смачні, якось так.
day 2
Зранку ми пішли в розкрученний White Whale, і залишились розчарованні, так, китуля на стіні гарний, дизайн теж непоганий, але кава (брали капучіно) взагалі не сподобалась, гірчила, і обслуговування взагалі ніяке.
Другого дня, як і писала, ми знайшли сільпо, купили там їжі, пообідали біля берегу з чудовими картинками навколо, і поїхали в хостел грітись. А, ще на пляжі брали кавку в Sundays Coffee, і це була одна з наймачніших кавульок не лише з Одеси, але й взагалі випитих мною. Брали капучіно з карамельним соусом, така смакотка, і лого у них миле, з пташечками)
Щодо пляжу, то другого дня ми поїхали на пляж Аркадія, і це найграніший пляж зі всіх, де ми були. Сама алейка до моря дуже гарна, милі вітрини, все біленьке з бірюзовим. Сам пляж гарний, море там було просто прекрасним, великі хвилі, які розбивались об пірси, яких було багато, і взагалі, все таке фотогенічне!
Ввечері, коли вибрались трішки в місто, вирішили зайти в новий заклад під назвою Молодость, де дизайн зробили під "ліхіє 90-є" з коврами на стіні, магнітолами і веселим меню. Правда ціни там взагалі височезні, гречка по 65 грн і все в тому ж дусі, але сковорідка картопель з грибами була смачною :D
day 3
Після молодості ми уж точно вирішили йти по плану: зранку кава і море, далі їхати на обід в хостел, відігрітись, а вечорком йти ще на кавку кудись. Ох, за ці кілька днів, у нас замість крові текла кава з цукром(
Третього дня зранку брали каву біля пляжу, але запаслись зефірками) Далі по плану був пляж Отрада, який виявився теж непоганим, бо там були каменюки з якоїсь гірчичної породи, хехе
Але самий сок був по дорозі на сам пляж. Там були такі дорожки, які йшли біля пляжу, і там класно бігати зранку, чи на велі їхати, але сам прикол там був в деревах і морі на задньому фоні! Додати до того похмурість і вуаля, настрій як в серіалі убійство на картинці! Це було найгарніше місце за всю поїздку для мене, просто ідеальності!
day 4
Це був останній повний день у нас. Спочатку ми поїхали у якийсь доволі новий заклад з пончиками, з милим-милим біло-рожевим дизайном! Пончики там смачні, хоч і віддавало хімозністю і було надто солодко, кава теж була звичайна, єдине що дизайн був забавним. Далі пішли до пляжів, які були на кількох станціях, типу 12-10 станція великого фонтану. Як виявилось, пляжі там ніякі, так як вони якось давно поділені, але дорожка до пляжу гарна, там ще біля берегу був якийсь діснеївський замок, що насправді був якимось учбовим закладом, але так гарно було!
Ввечері ми ходили на каву в Жето, де куча вінтажного барахла, але кава дорога і не смачна, і обслуговування просто в дупу. А потім пішли у Львівські пляцки, де вперше почули українську мову і побачили привітний персонал, отаке от!
В останній наший вечір в хостелі вирішили замовити піцу додому, бо чому й ні! Доставка була десь до години, але нам зробили знижку, дали два соуси і ще й цукерочки до замовлення положили, милотка! Піца була смачною, а вечір хорошим, сиділи в залі, слухали музичку, говорили і їлу піцку!
Наступного дня прокинулись трішки пізніше ніж завше, до 11-ти уже зібрались, і поїхали на вокзал, щоб здати речі, а самим ще трішки прогулятись по місту.
Наступною нашої маст хев-кавовою зупинкою, була кафешка Тишина. По дизайну дуже нагадує наш бар 11, але видно що таке розкручене, хіпстерське місце. Брали там латте з солоною каремелькою і кокосове, і ооо да, це була найсмачніше кава Одеси, разом з тією, з пляжу. Дійсно варте своїх грошей, тільки моя солона карамель була надто солоною, що в кінці аж горло дерло, але смачно :D
От і все, далі пішли в пузату хату поїсти, і ще вирішили вернутись на Ланжерон. Але того дня море було геть якесь таке спокійне, без хвиль, аж не цікаво! Ото з Мері погодились, якби ми приїхали на таку погодку, то взагалі би плювались на те море, от що значить поїхати у правильний час! Море з хвилями набагато гарніше ніж спокійне, але воно показало нам ще й таку свою сторону, що було цікаво. І все, далі зайшли в макдак, випили кавки, взяли лавашика в потяг, і на цьому наша подорож завершувалась.
П'ять днів пройшли на диво швидко, що я вже вспіла за к-попом засумувати) Але я всеодно себе не розумію, інколи лякаюсь, що нічого не відчуваю. Не знаю, це через те, що стаю старшою, чи через щось інше таке зі мною. Я не відчуваю. Сказати що нічого, мабуть буде не правдою, але я не відчуваю все так, як колись. Задумалась, я зараз так мало пишу всякого, своїх думок, я так мало мрію, щоб отак представляти картинки перед сном, мало проводжу часу у своїй голові, не даю думкам вільно рухатись. Крім всього того, я так мало малюю, мало отримую від того насолодження, взагалі інколи така каша в голові, один переїзд у Львів чого вартий, але про нього десь у іншому пості. У мене нема усвідомлення, що була в Одесі, що прожила у Львові майже місяць, дивно. Дивилась влог намджуна перед сном, він розказував про такі забавні речі, а я помітила, що такого всього в мені стало надто мало, порівнюючи з собою 15ти-річною.
Немає коментарів:
Дописати коментар