Прийшов час розповісти історії з останньої поїздки до Ужгорода! (хоч раз треба нормально все оформити, бо чим довше тягну, тим менше шансів потім щось написати).
Все почалось 19-го числа, у Мері дн, ми до останнього чекали машину на бла-бла-карі, вже думали їхати маршруткою, але в останній момент зявилась машина, на 7 вечора і ще й дешево, всього за 75 грн, ідеальності!
Водій виявився якийсь чувачок малий, який ще вчиться в універі. доїхали нормально, хоч там й було кілька "апасних" моментів, де нас підкинуло добряче, ну і мене ще трохи укачало від швидкої їзди(
Приїхали ми до Львова десь в 9 вечора і вирішила піти до макдака в центрі, бо він до 12-ї працював, а у нас потяг був аж о 2-й ночі, тому треба було десь посидіти. Там взяли лавашика, бо оказались якимись голодними, хехе. І потім вирішили пройтись до вокзалу як дорослі і апасні дівчатка, ніч і львів, але було доволі спокійно все) Погодка доречі нас трохи підвела, бо вона зіпсувалась мало не перед самою поїздкою, але нічого, ми пережили холод зимової одеси, то тут просто цукерочки)
На вокзалі довго чекати не довелось, десь годинку і далі потяг. Наш вагон виявився на диво спокійним, бо їхала майже одна молодь, було не гаряче і ніхто не хропів навіть! І це вперше я спала по дорозі туди, і прокидалась лише один раз! З потягу ми ясно що не виспались, але вже не вперше. Приїхавши в У. ми відразу побачили скрізь сакурки, і вони прекрасні! Сам жд був як якась резиденція посла, у вигляді замку. І йдучи до центру помітили, що сам У. якийсь страшненький, будинки старі, якісь подерті, скрізь якісь рекламки, яким уже років 10 не менше, люди дивні, багато циганів і взагалі якесь відчуття занедбанності, У. викликав у мене двоякі відчуття. Центр теж дивний, але набережна гарна з річкою Уж, вулички центра хоч і маленькі, але у них є свій шарм, вважай що все знаходиться в центрі, далеко йти і шукати не потрібно.
