Прийшов час розповісти історії з останньої поїздки до Ужгорода! (хоч раз треба нормально все оформити, бо чим довше тягну, тим менше шансів потім щось написати).
Все почалось 19-го числа, у Мері дн, ми до останнього чекали машину на бла-бла-карі, вже думали їхати маршруткою, але в останній момент зявилась машина, на 7 вечора і ще й дешево, всього за 75 грн, ідеальності!
Водій виявився якийсь чувачок малий, який ще вчиться в універі. доїхали нормально, хоч там й було кілька "апасних" моментів, де нас підкинуло добряче, ну і мене ще трохи укачало від швидкої їзди(
Приїхали ми до Львова десь в 9 вечора і вирішила піти до макдака в центрі, бо він до 12-ї працював, а у нас потяг був аж о 2-й ночі, тому треба було десь посидіти. Там взяли лавашика, бо оказались якимись голодними, хехе. І потім вирішили пройтись до вокзалу як дорослі і апасні дівчатка, ніч і львів, але було доволі спокійно все) Погодка доречі нас трохи підвела, бо вона зіпсувалась мало не перед самою поїздкою, але нічого, ми пережили холод зимової одеси, то тут просто цукерочки)
На вокзалі довго чекати не довелось, десь годинку і далі потяг. Наш вагон виявився на диво спокійним, бо їхала майже одна молодь, було не гаряче і ніхто не хропів навіть! І це вперше я спала по дорозі туди, і прокидалась лише один раз! З потягу ми ясно що не виспались, але вже не вперше. Приїхавши в У. ми відразу побачили скрізь сакурки, і вони прекрасні! Сам жд був як якась резиденція посла, у вигляді замку. І йдучи до центру помітили, що сам У. якийсь страшненький, будинки старі, якісь подерті, скрізь якісь рекламки, яким уже років 10 не менше, люди дивні, багато циганів і взагалі якесь відчуття занедбанності, У. викликав у мене двоякі відчуття. Центр теж дивний, але набережна гарна з річкою Уж, вулички центра хоч і маленькі, але у них є свій шарм, вважай що все знаходиться в центрі, далеко йти і шукати не потрібно.
Найперше ми пішли випити кавки і зайшли в топовий заклад Eat Me! cafe (яке в результат стало улюбленим за цілу поїздку). Там було смачне лате з солоною карамелькою + зранку там акція, що смачнючий кексик йде в подарунок, і ми часто користувались цією акцією). Ще цей заклад славиться вафлями, то ми вирішили посмакувати ними. Я брала з кількома видами сиру - смачно, але занадто сирно для ранку(
А далі ми пішли в наш хостел заселятись, випивши ще одну каву в вуличній кавярні, яка виявилась не смачною. Хоча спочатку ще шукали сільпо, щоб купити продуктів, яке виявилось десь в спальних районах, і ми добряче отак наблукали, але знайшли і познаходили гарні сакурки, які ростуть просто під вікнами в людей, класно так!
Хостел був десь в центрі, але нас чекали сюрпризи. На ресепшені нас зустріли якісь дивні дівчата, яким ясно що не було ніякого діла до нас, але не це головне. Ото вже як записала дані прозвучало запитання, типу "а ви знаєте що у нас з пт на сб дискотека зверху?" і ясно що ми це вперше чули, і це був сюрпрайз! Заселившись в номер і зайшовши на букінг ми знайшли виноску, мол хостел знаходиться під нічним клубом і по вихідних там дискотеки, і ми вже морально підготувались до бурної ноченьки в наш другий день.
Номер хоч і був на 2-х, але геть не вразив, можливо це після одеси так, не знаю, але порадував лише гарний вид з вікна і наявність раковини в номері.
Але ми скинули рюкзаки і пішли в місто. Знайшли ту головну вуличку з сакурами і там дійсно краса! Але як завше люди все псують, по дві сторони і так тісної дороги скрізь понаставленні машини, тому гарні кадри важко зловити( Але ті вулички гарні, бруківка, старенькі будинки з гарними дверима, краса!
Але так як погодка було хмурою, то гарні кадри було важко зловити і всі надії були на другий день, на який передавали сонечко.
В перший день ми багато не гуляли, і вже десь о 9-й сиділи в номері. У нас була імпровізований паті-вечір, з колою і чіпсами, а у мері ще й з пивков. Здається що ото лише в подорожжі можна не картати себе за цю шкідливу їжу, просто головне по приїзді додому не жерти все підрят, а так, все буде окей, ахах.
Наступного дня було сонце! Ми вдягли плаття, бо знали що будем фоткатись, я навіть не брала великого бомбера, а обійшлась кофтиною і чорним легким бомбером, і навіть не було холодно, бо в обід сонце так добре припікало) В цей день, пятницю, людей вже побільшало, так як це був перший день офіційного сакура фесту. Але ми всеодно знаходили гарні місця для фото і навіть записували кучу коротеньких відео з нами, було весело, але треба штатив, та рюкзак у вигляді підставки врятував)
Офіційно саундтреком цієї подорожжі стала після Еда Ширана - шейп оф ю і я навіть не знаю скільки разів ми її слухали і наспівували, і як завше, в кожному тріпі у нас багато музички, бо ми як ходяче радіо)
хмм, що ми ще робили, ходили в ботанічний, але теплиця була закрита і то пічалька, бо там мало бути щось тропічне. Брали каву і круасани з собою і сиділи на лавочці біля набережної, було красиво і затишно! записували ще всякі упороті відульки на телефон Мері, але хто зна як їх в історію скинути, щоб не стерлись випадково(
Далі історія з хостелом, хехехее. Отак вкладались спати, було десь 11 вечора, чуєм музика грає, ну але так, терпіти можна і заснути, ми отак задрімали і тут я прокидаюсь від гулу десь в 22 ночі! І це просто криндесь! Все вібрує, ліжко ходуном ходить, шкаф так само, гупає все, голосно так, наче то в нас в номері музика грає! Обоги, я думала там здурію, буквально, наскільки давило на голову, що я була готова взяти подушку і одіяло і піти на кухню дрімати( І отак клацаючи в телефоні до 5-ти ранку, я провалялась без сну поки той жах не закінчився. І заснула десь в 5 і прокинулась в 9, бо треба було раніше встати і забратись. Наступного дня було хмуро, ніби вчора сонця і не було, але хоча б сильного вітру як в перший день не було.
По плану у нас була поїздка в Мукачево в замок, а далі вільний день. Їхати треба було десь 1 годину, і я ледве не заснула в автобусі. Мукачево було довголі милим, з широкими вуличками, гарною річкою з горами на бекграунді, хоч сакур тут мало, і всі вони молоденькі. Поїли ми в якомусь пабі, нажерлись я б навіть сказала. Потім пішли в замок. Мукачевський замок хоч був вартий своїх грошей, можна було заходити в різні зали, гарні види з площадок, гарно одним словом!
І на цьому все, поїхали назад, ще випили кавку з круасанами, потім пішли в останній раз в іт мі, і бзяли десерт з кавою про який жаліли, бо вже не лізло, нарешті отримали картку, ахах! Але нас чекав сюрприз, виходим з кафешки, а на вулиці злива! І тут пригодились дощовики, які Мері брала з собою! І тут ми, як гноми в тих дощовиках, стрибали до вокзалу, наспівуючи мотив з маріо і з ніндзя черепашок, але було так весело!
І все, в потязі була якась дивна провідниця, не дала мені матраса, було не зручно і дуже гаряче, то я майже не спала цілу ніч. У Львові ми пішли знову в макдак пити каву, там ще трохи посиділи, пішли в Сільпо купити щось їсти. А, була крута штука, отак сидим ми в сільпо, і тут я бачу йде якась групка дівчат і серед них була та блогерша, Анна Ломакіна, забавно так! Оказується у неї в той день було дн, і вони скуплялись там на вечірку, і ще там її хлопець був)
Такі от пироги. Потім ми сіли в нашу машину до луцька, і там ледве не заснула, бо капець яка змучена була.
Приїхавши в луцьк, я відразу поперла в Єву, бо там були бонусні кошти і ухахаха, я накупляла всього на 450 грн! 450, карл! Потім поїла, випила кавку і вирубилась, і прокинулась аж на наступний день, проспавши годин 12, мабуть!
Далі відео, і о да, це наймиліше відео, яке я робила, тепер моє улюблене)
Немає коментарів:
Дописати коментар