a date with myself

У мене давно було в мріях піти кудись самій, в якийь заклад, просто поснідати чи пообідати, взяти ноут з собою, чи просто блокнот, і отак сидіти і працювати, головне самій, можна з музикою чи без, таке собі "побачення з самим собою". Все це через frannerd, де вона розповідала, що доволі часто робить такі штуки, де просто перебуває на одинці сама з собою. Але мені завше було лячно, бо як це так, прийти кудись, розкластись, всі на тебе дивляться, ти себе невпевненно почуваєш, якийсь один стресс(
І от на днях, 13-го лютого, я почувала себе не надто добре, думала буду лінитись в кімнаті, хоча мені на нову пошту прийшла посилка з новим блокнотом від zakrtka, з чистими аркушами для малювашок, а 14-го мала прийти посилка з косметикою, і я щось лінувалась, лінувалась, хоча вночі думала, що треба рано встати, забрати посилку і піти в нову кафешку, провірити їхню каву та заодно гарно сфотографувати нового блокнота для якогось поста в інсту. Але наступив ранок, і я думала аййй, чого два рази ходити, піду завтра і відразу дві посилки заберу.
Але щось стрельнуло в голову, я зібралась і пішла, забрала посилку, а потім вирішила все ж поїхати в ту кафешку, хоч вже було трохи пізно, тому треба було діяти швидко. От я приїхала до глобуса, і побачила ту крамничку з хелсі продуктами, яку я так давно бачила, але все ніяк туди не заходила, навіть якщо була в тому районі, вирішила зайти. Так класно! і та-дааам, там була копчена парика, яку я так довго шукала! Взяла невеличкий пакетик на пробу - він такий пахнюючий, класний! Ще взяла трохи чіа та якусь шоколадку з лимоном, без глютену, хоча там було ще багато приправ, зелена гречка, всілякі арахісові та кунжутні пасти і всілякі граноли, тому є ще що спробувати!
І пішла рада в ту кафешку. Як і очікувала, вона була пуста, бо в районі не популярному, та і мало хто про ту кафешку знає взагалі, бо вони себе не розкручували, якісь валєрки. А, ще деталь, напередодні, я щось заходила на ворк.юа, дивилась вакансії баристи в луцьку, і вони якраз шукали там собі персонал, але не суть, поки. Взяла капучіно, без десерту, там якраз була нова дівчинка, видно стажувалась в них, і я така, ну ладненько. Роздяглась, достала всі свої реквізити, розпакувала нового блокнота, готова до фото! ахаха, кавулю подавали в класній чашці з подвійним дном, на диво, вона була смачна, хоч і не надто фотогенічна, але смак порадував)

Декор в закладі теж гарний, мінімалістичненько, тільки походу крім десертів там нічого нема, і якщо так подумати, то місць з класними сніданками у нас в місті теж нема, хіба в зерні, але там раз через раз нормальне щось буває.

І я отак сиділа там годину певно, просто так, фотографувала, заліпала в телефоні, постила сторіс, я навіть музику не слухала, що було дивно! хоча було дивно, по відчутті, не те що некомфортно чи соромно, просто дивно. Останнім часом я звуртаю увагу на свої відчуття в той чи інший момент, це допомагає, але з іншої сторони, у мене таке відчуття, що дах по трішки їде, з тим всім усвідомленням, наче це не нормально( не знаю, двоякі відчуття. Можливо, тепер solo traveling буде нормальним для мене, і моя невелична мрія провести кілька "ідеальних" днів в іншому місті здійсниться, і я не буду боятись і впадати в панічні атаки, хехе

Оця ідея пеленьо, з днем народження кожного місяця мені теж подобається, можливо, треба хоча би раз в тиждень робити собі ідеальний день: піти кудись поснідати, випити смачної кави зі смаколиком, попрацювати чи поскетчити, піти на якісь курси і тд, пофотографувати, побачитись з кимось, тобто проводити такі собі ідеальні дні чи ранки, хоча би раз в місяць, в свому місті.