Як все почалось, написала мені одна дівчинка з Луцька, з якою я колись разок бачилась, і каже, типу от приїжає Джі в Берлін, чи не хочу я поїхати на концерт. Я думала, промоніторила що там і коли, дорого, сказала що подумаю. А потім сиділа вночі думала про це все, да, дорого, я можу ці гроші так кудись викинути, бо на камеру збираю, але з другої сторони, збирати потрібно не речі, а спогади, коли я ще зможу поїхати на капоп концерт, та ще й на Джі, бо він ж мій перший капоп виконавець, і взагалі, круто було би! І от я пишу потім, до давай, бо чого ні?
Все було якимось нереальним, бо там щось говорили, планували переїзди, але спочатку треба ж папорта біометричного зробити. В той час була приїхала Юля з китаю, сказала, що у неї є якась подруга, яка зможе допомогти зробити паспорта без тих всіх черг. А перед тим я взагалі мала бути в Києві, і виходить, що паспорта ми підем робити десь 16 серпня, і зараз у нас затримки, що термінового роблять місяць. І це все було резиковано, хоча я взагалі не переживала.
Подали на паспорта і все, нічого такого не робили, бо чекали паспорта (хоча можна було би так добряче зекономити на дорозі, якби до останнього не чекали). Ну але не суть, паспорт прийшов десь за тиждень то відїзду, ахах
Проблеми були з дорогою, бо ми все ніяк не могли зійтися в думці, як їхати. Я хотіла побачити чим побільше, раз платимо такі гроші, а Яна хотіла поїхати просто туди і назад. В результаті вийшло так, що назад ми їхали окремо.
Дорога була така:
- Луцьк - Варшава
- Варшава - Берлін
- Берлін - Варшава
- Варшава - Львів
- Львів - Луцьк
Зараз як дивлюся на це все, то не можу повірити, що я стільки часу в дорозі витерпіла, просто капець якийсь!
Найбільша срака була в дорозі до Варшави, бо на кордоні були якісь забастовки, і в результаті ми простояли аж 18 годин! Я не знаю як ми вижили, от просто не знаю, бо по суті сиділи і нічого не мали їсти, окрім банана, батончика і кілької печеньок, але ми це зробили! Ми мали приїхати в Варшаву в 9 ранку, а приїхали майже в 18:00, і далі почалась ще більша жара(
Приїхали на автовокзал, я поміняла карточку на польську, поповнила, включаю навігатор, а він показує в якусь сраку, а не на зупинку. Ми ходимо такі загубленні, не знаєм на що сідати, куди їхати, і тут в голові починає зявлятись капець "мені ж треба буде тут цілий день самій потім ходити, боже, що буде, нащо я собі пригод на сраку шукала". Поляки англійську взагалі ні слова, добре що Яна знала трохи польську, ми знайшли таксі і поїхали на інший вокзал. Обійшлось все на славу не так дорого, 40 злотих. От ми приїхали на той вокзал голодні, зайшли в магазинчик, а там куча готових салатів і сендвічів, ми трохи закупились, і пішли вечеряти-обідати-снідати все разом) Було смачно, бо вперше зрозуміли, що всетаки чимось від нашого всього відрізняється, хоча різниця саме в Варшаві не надто помітна.
Далі у нас був автобус до Берліна з польськібас, і там трохи було розчарування, бо автобус виявився не надто зручним. Сидіння були шкіряні, мало місця для ніг, сидіння погано відкидались, але якось пережили 9 год до Берліну.
Приїхали ми в Берлін в 5 ранку, на якусь засрану автостанцію, ахах. Реально, було брудно, люди спали прям там, були бомжі (хоч не такі страшні як в нас, ахаха), сама автостанція якась маленька, на окраїні міста, все було странним.
Але ми розібрались з автоматом для метро, самі купили квиток за 2,8 євро, на АВ проїзд, все пройшло успішно, бо вирішили проїхатись до центру. Далі була забавна історія. Там була якась кафешечка, Яна взяла чай, я каву, з барістою говорили на англ (слава небесам, що ти хоч якось можеш спілкуватись, а не як в варшаві було, де нічо не ясно), все окей пройшло. Трохи відійшли в бік, і тут підходить той баріста зі стаканчиком з водою, і говорить до нас на російській, мол кип'яточку не хочете? Я ми такі в непонятках "нєт, спасибо", обоги! Походу для Берліну навіть не треба англійської знати, на рос багато хто говорить, це був сюрпрайз для нас!
Далі все пішло як по маслу, після тих фейлів в Варшаві: самі знайшли метро, знайшли станцію, прокомпостували квиток і сіли в метро. Вагони новенькі, все таке гарне, людей взагалі не було, хоч субота, дуже дивно! Поки їхали, то побачили деякі райони нові Берліну, з висотками, було так гарно! От ми вйшли в центрі, а людей взагалі майже не було, навіть туристів. Випадково натрапили на крутезний великий супермаркет, і тут був культурний шок! Все таке дешеве! Боже, зараз згадую ті ціни і те різноманіття, аж плакати хочеться( Там баняки готового салату з заправками по 1 євро, сендвічі, фруктики порізані. Оффтоп: я в луцьку кілька місяців хотіла сильно ананаса, але у нас він дуже багато коштує, а там було більше 200 грам порізаного ананасу за 70 центів чи то за 1 євро! Божее, ріттерспорт по 64 центра, арізона по 75 центів, овочі дешеві, 200 грам клубніки було по 54 цента! Одним словом - просто ідилія, в плані їжі, бо є багато чого, по реально доступним цінам. Єдине що дороге, так це житло, але якщо їхати компанією, то й з цим можна щось придумати.
Так от, взяли ми салатики, сендвічи і ананасики, а, я ще арізону купила, і пішли шукати місце де сісти можна. Випадково знайшли якусь таку гарнку церкву біля сучасного такого музею, а людей взагалі нема. Сонце, так тепло було, затишно - боже, як було все дивно для мене, бо почувалась так комфортно, що дивувалась кожних пів години! Отак ми поснідали і вирішили піти погуляти по центральній частині. Пройшлись до річки, пішли до головних соборів і музею гарнючого. Архітектура там схожа на львівську, бо все в такій зеленій іржі, чи що це таке. Але маштаб собору здивував, він був величезний!
В музеї, на жаль, ми не знаходили, якось не планували, та й часу треба багато на це, але в музей з картинами чи в природничий я би сходила наступного разу, там ж скелети динозаврів є і виставка з єгипетськими штуками, мабуть, було би цікаво подивитись. А от які всесвітньовідомі картини є в Берліні я щось не знаю, треба буде якось загуглити, бо хоч я в мистецтві не озбираюсь, але всеодно хотіла би подивитись.
В музеї, на жаль, ми не знаходили, якось не планували, та й часу треба багато на це, але в музей з картинами чи в природничий я би сходила наступного разу, там ж скелети динозаврів є і виставка з єгипетськими штуками, мабуть, було би цікаво подивитись. А от які всесвітньовідомі картини є в Берліні я щось не знаю, треба буде якось загуглити, бо хоч я в мистецтві не озбираюсь, але всеодно хотіла би подивитись.
Отак походили ми до обіду в центрі, надивились всього, далі пішли шукати хостел, хоч і не зрозуміли в яку сторону йти з першого разу, але проте побачили більше цікавих місць. Наш хостел був в районі "істсайдської галереї", який славиться своїми клубами і взагалі це такий собі тусовочний район. Сама галерея з графіті була ніяка, реально, лише 1-3 норм графіті було і все, тому навіть нічого не фотографувала там. А от сам райончик реально крутезний! Там куча національностей, різних ресторанів, клубів, якихось таких забавних місць, одним словом - сподобалось!
Так от, перед хостелом пішли до арени, щб забрати квитки, і на наш подив, людей було не так багато, хоч було вже за 15:00-у. Люди дивні стояли, було багато а-ля "вєрнітє мой 2007", типу неформалів, було багато вдягнутих епатажно, з мейком. Таке от перше враження. Так от, з горем знайшли будку де забирати квитки. Спочатку підходиим до віконечка, кажем такі от квитки, а вони нє, нема ваших квитків, ахаха. Потім оказалось, що не до того віконечка стали :D А ще, дівчина там говорила на англ, а потім так "а ви на русском гаварітє", ми дада, забавно)
Так от, підійшли до правильного віконцечка, забрали квитки, юхуууу! І погнали в хостел нарешті помитись і збиратись.
Хостел був ніякий, в кімнаті було нас 4-ро, ніхто не говорив на спільних мовах, ахах, окрім хеллоу) Дорогий хостел, кімнати брудні, душові ще більш менш, постіль тонка, і взагалі, дорого! Лише дворик внутрішній був гарнючий, але ми там так і не посиділи з чашкою чаю, бо да, кухні там не було, бо то хотель, а не хостел, обломчик -_-
Так от, зібрались ми, вдягнулись в тотал блек, ахах, пішли. Людей було вже тьма, якісь черги, хто куди не ясно, навколо куча різних мов: найбільше польської, потім намецька, англійська, корейська, китайська! Обоги, стільки корейців було, ніколи такого не бачила і це так забавно, слухати оці їх інтонації! Люди були геть різні: були малявочки-школьніки, були доросліші, розукрашенні і просто буденно вдягнуті, були тітоньки за 35-ть точно, були навіть сім'і, з малим, 12-ти років, хоч не знаю чи вони на концерт, чи просто за компанію стояли. Корейці, обоги, вже десь ввечері бачила корейську пару, ніби зійшли з обкладинок журналу: такий собі капл лук, тотал блек, стильно, дічина така гарна, в хлопця така корейська укладка з проділем посередині, в вусі сережа-хрестик, просто капець як гарно! А ще, перед нами стояла якась кореяночка років 18-ти зі своїм батьком, говорили на корейській, потім до них якісь їх знайомі підійшли, а та дівчина з корейською інтонацією "аньохасейоо", обоже, це так гарно, і капець, ніби на іншій планеті були, де раптом те що я люблю, знаходилось навколо мене, класний досвід! (згадую це все, а сьогодні 25 жовтня! ах).
Так от, запустити нас мали в 20:00, але де там, була холоднеча на вулиці, почали запусками може десь пів 10-ї, хоча я геть не пам'ятаю, коли концерт почався, а коли закінчився, просто не дивилась на годинник, чого, не знаю.
А ще, там роздавали плакатики на пісню middle fingers up, взяли, а потім взяли ще більше, як сувеніри, ахаха)
Так от, перед хостелом пішли до арени, щб забрати квитки, і на наш подив, людей було не так багато, хоч було вже за 15:00-у. Люди дивні стояли, було багато а-ля "вєрнітє мой 2007", типу неформалів, було багато вдягнутих епатажно, з мейком. Таке от перше враження. Так от, з горем знайшли будку де забирати квитки. Спочатку підходиим до віконечка, кажем такі от квитки, а вони нє, нема ваших квитків, ахаха. Потім оказалось, що не до того віконечка стали :D А ще, дівчина там говорила на англ, а потім так "а ви на русском гаварітє", ми дада, забавно)
Так от, підійшли до правильного віконцечка, забрали квитки, юхуууу! І погнали в хостел нарешті помитись і збиратись.
Хостел був ніякий, в кімнаті було нас 4-ро, ніхто не говорив на спільних мовах, ахах, окрім хеллоу) Дорогий хостел, кімнати брудні, душові ще більш менш, постіль тонка, і взагалі, дорого! Лише дворик внутрішній був гарнючий, але ми там так і не посиділи з чашкою чаю, бо да, кухні там не було, бо то хотель, а не хостел, обломчик -_-
Так от, зібрались ми, вдягнулись в тотал блек, ахах, пішли. Людей було вже тьма, якісь черги, хто куди не ясно, навколо куча різних мов: найбільше польської, потім намецька, англійська, корейська, китайська! Обоги, стільки корейців було, ніколи такого не бачила і це так забавно, слухати оці їх інтонації! Люди були геть різні: були малявочки-школьніки, були доросліші, розукрашенні і просто буденно вдягнуті, були тітоньки за 35-ть точно, були навіть сім'і, з малим, 12-ти років, хоч не знаю чи вони на концерт, чи просто за компанію стояли. Корейці, обоги, вже десь ввечері бачила корейську пару, ніби зійшли з обкладинок журналу: такий собі капл лук, тотал блек, стильно, дічина така гарна, в хлопця така корейська укладка з проділем посередині, в вусі сережа-хрестик, просто капець як гарно! А ще, перед нами стояла якась кореяночка років 18-ти зі своїм батьком, говорили на корейській, потім до них якісь їх знайомі підійшли, а та дівчина з корейською інтонацією "аньохасейоо", обоже, це так гарно, і капець, ніби на іншій планеті були, де раптом те що я люблю, знаходилось навколо мене, класний досвід! (згадую це все, а сьогодні 25 жовтня! ах).
Так от, запустити нас мали в 20:00, але де там, була холоднеча на вулиці, почали запусками може десь пів 10-ї, хоча я геть не пам'ятаю, коли концерт почався, а коли закінчився, просто не дивилась на годинник, чого, не знаю.
А ще, там роздавали плакатики на пісню middle fingers up, взяли, а потім взяли ще більше, як сувеніри, ахаха)
Зайшли ми в арену, пішли шукати місця, і на диво, наші місця в задніх секторах виявились класними! Не так далеко, як ми думали, сцену було видно, екрани теж, навіть Джі було видно! З цього концерту зробила такі висновки:
- на капоп концерт треба йти з лайтстіком
- місця брати в золотій віпці прям під сценою, або не тратити гроші, і брати ось так далеко, як ми сиділи, бо по суті, якщо береш дорожчі на 50 дол, і на сектор ближче, то буде видно все те саме. Фанка це взагалі провал, бо дивилась фанками, там взагалі нічо не чути окрім викриків фанатів, у нас все було класно зі звуком!
Обоги, як зараз все згадати, я не знаю.
До початку на екранах крутили кліпці, навіть тоді фанати верещали як дурнуваті :D Лайтстіків було доволі багато, хоча з азіатськими "океанами" це не порівняти, але всеодно постарались трохи фанати. Казали, щоб купити лайтстіка, треба було простояти в черзі десь з 10-ї ранку, це капець( Так от, все почалось з хертбрейкера, ахаха, фанати кричали капець! Джі майже не співав свої стари пісні, більше свегував, ну і не дивно, я взагалі не знаю, як він не схарився майже 10 років виконувати ті самі пісні. Класною була "оббсешн", де хотілось його по плечі постукати і сказати квенчана, квенчана!
Загалом пам'ятаю сиджу на якійсь пісні, дивлюся, а там Джі, тут я усвідомлюю що я на концерті, на концерті в іншій країні, на к-поп концерті, на концерті Джі Дрегона, і помітила, що сиджу з посмішкою на лиці, а значить все класно! Дивно було, усвідомлювати це. Але атмосферно було. Далі було ще багато старих пісень, всі пісні з нового, Bullshit була класною, боже, я навіть підспівувала, як відульку знімала, зал шаленів і класненько взагалі, класно!
Так забавно було, коли був фансервіс, бо я завше сміялась з того, як всі мліють, коли опачка фансервіс показує, а тут сама хіхотіла як школьниця, ахаха. Так забавно, коли від підходив до нашої сторони і махав, і ти сама починаєш махати у відповідь, ніби йому там щось видно, ах, але забавно, бо ти частина всього що відбувається тут і зараз, зі всіма людьми навколо, які навіть не говорять на твоїй мові, але всіх поєднує щось спільне.
Але самим крутим зі всього концерту - була його промова на англ мові, божее, як це було мило і смішно. По ньому було видно, як він переживає, як важко говорити на іноземній, коли на тебе дивляться тисячі людей. Він там так мило посміхався, щось бубнів під ніс, травив якісь жартики на зразок "мені виповнилось 30, а більше не хлопчик, I'm a maaaan", ахаха, було мило)
Я рада, що такого Джі побачила на концерті, не лише зі свегом і тд.
Було 2 пісні на енкор, а останньою йшла untitled 2014 з нового альбому. Я раділа, що він не виконав її плаксиво, бо під неї лише умірать, Він почав її, лежачи на колонці, а потім пішов в перші ряди, відробляти людям золоту віпку, ахаха. Навіть підсовувався до фанатів, щоб вони селку вспіли зробити, було класно, побачити джі так зблизька, для них звісно, хехехе)
І все, потім він пішов за сцену і концерт фініто. Я не знаю скільки він тривав. 2,5 год чи більше, просто забула засікти час. Були дивні відчуття опісля, і дивні відчуття зараз, коли кажеш собі що да, я ж була на концерті Джі в берліні. Загалом, досвід класний, тільки я хочу ще, хочу на бантанів, але я не знаю яким богам треба молитись, щоб вони приїхали в європу, але не в якийсь Лондон, куди треба візу(( в Берлін, плііііііз.
Потім ми пішли в хостел, ночувати нам лише ніч, виселення десь в 11 ранку було, то ми ще позаліпали в інтернеті, бо два дні як інтернету не було( А потім пішли снідати. Другого дня нас трохи підвела погода, але я була рада, що йшов дрібний дощик в першій половині дня, бо була така осінь-осінь, і ми побачили сонячний берлін з пікніками, і побачили хмурий осінній берлін, не менш прекрасний)
оффтоп: зараз читаю книжку маккаммона, де події розгортаються у воєнний період берліну, з нацистами, зі своїми світоглядами, і у мене такий разчихрон і цікавість, як все було, чому всі так слідували за одною людиною, і що було би, якби вони тоді ссср перемогли, цікаво, треба більше історію повчити, бо геть все зі школи забула.
Так от, крапав маленький дощ, і ми пішли снідати просто в якусь типову "забігайловку-кафешку", якусь просту, без вивісок яскравих чи чогось такого. Всередині випічка і кава, різні національності ходять, хтось ховається від дощу, хтось просто зупинку в вело поїздці зробив, і це все якось так атмосферно. Ми взяли 2 круаса на 1 євро, 2 пончика теж за 1 євро, капучіно за 2,25 євро, сіли за маленький столик. Все виявилось таким смачним, і випічка, і кава в великій кружці була такою смачною, сиділи говорили про фріланс чи щось таке буденне, було так добре, так звично, ніби я в себе вдома. От дуже дивні і "тонкі" відчуття, як писав колись муракамі, що важко пояснити. Просто було добре, ніби ти в своїй країні-антиутопії, бо в луцьку мені так затишно ніколи не було, найближчі почуття були в франківську. Саме ось ця кафешка мені найбільше сподобалась з усієї подорожжі, і концерт само собою.
Далі ми знову пішли в маркет, купили трохи додому, добре що я купила ріттерспорту на сувеніри, бо як оказалось пізніше, Варшава набагато дорожча за берлін, плак-плак. Отак ми бродили до вечора, обійшли, буквально, весь берлін, бо ходили пішком від центру аж до вокзалу, а це десь 10 км? не памятаю, але йшли через головний парк, який якраз був перекритий, і там так класно було, широка вулиця-дорога, скрізь жовті дерева, листя вже опало, якось так добре! Потім пішли далі, трохи блукали, але бачили і звичайні жилі райончики, і ходили в темноті, якось геть безпечно було, хоч Яна і панікувала кілька разів, мол не в ту сторону пішли, але все було правильно. Прийшли на вокзал, знайшли кафешку, взяли чай за 2 євро, ахаха, зігрілись і пішли чекати на автобус. Яна їхала відразу в Луцьк, а я через 2 години мала їхати в Варшаву. Якщо чесно, я думала що буде як в києві, де я тоді з дівчатами попрощалась і мала їхати сама в черкаси. думала зараз знову паніка і страх буде, буду жаліти, що надумала їхати сама в варшаву, але ні! Я попрощалась з Яною, сама сіла на лавочку, їла шоколад і писала в блокнотик враження від концерту Джі. Потім пішла всередину, ще трохи пописала і вже мав бути мій автобус. Без проблем сіла, зробила вигляд, що моє місця біля вікна, ахах, хоча насправді місце було збоку. Доречі, слава небесам, що я з собою взяла теплого шарфа, бо якби не він, я би просто не змогла би спати в автобусах, бо я його скручувала як подушку, або брала рюкзак, і в нього спиралась, бо спати прямо сидячи взгалі нереально(
Приїхала я в Варшаву зранку, пішла в туалет приводити себе в порядок, ааа, ще одна річ, якій треба співати оди - це сухий шампунь, без нього був би жах, оце да, маст хев! Потім пішла в той самий магазинчик за салатом і булочкою смачною, скупилась, пішла в якийсь скверик поїла, паралельно писала дівчатам з танців. А далі мала йти прямо десь до центру, ще знайти магазин Тайгер з дрібничками, можливо дійти до води і побачити старі будиночки. Йти було довго, потім шагомір взагалі показав мало чи не 30 км за день, ахаха. Варшава розчарувала, от реально, нічого там гарного нема, стара частина якась маленька, кілька будиночків, якось грязно, всі такі напужені як київляни чи одесити, не сподобалось((
Коли йшла, натрапила на тайгер, от там рай! Я разів 5 обходила кругами всі стендики, там така мила посуда були, блокноти, штуки для дому, скупила би все, але не було куди те все складати! То купила просто сувеніри для мері та настьки, надивилась і пішла далі. По дорозі натрапила на веганську лавочку з хумусом, купила собі завьортиша, пішла десь в центрі сіла, лаваш був смачний, там ще якісь песики бігали, було добре) І що дивно, взагалі не почувалась самотньо, чи страшно чи ще щось таке, я просто сама собі дивувалась, бо це або вже геть я перестала що-небуть відчувати, або просто звикла до подорожей, хто зна!
До води так і не пішла, бо була вже змучена, ааа, перед тим ходила ще в великий торговий центр, думала глянути на одяг, ага, де там, все дорожче ніж в берліні, в тому самому H&M, це капець просто! Але там був відділ для дому, яка там красаааа, але трохи дорого, і знову ж таки, не було куди це все дівати, бо рюкзак був капець який важкий( В тц був магазинчик з азіатськими штуками, то купила там кілька поккі та один рамьон, треба було більше купити, але я мала йти в ще один магазин, але там все оказалось дорожчим з меншим вибором.
Далі пішла по напрямку до вокзалу і тут я вже вмирала, через рюкзак, і через те, що довго ходила, було дуже важко. Робила зупинки в парках, але цього було мало, хотілось вже впасти і поспати.
Ще був фейл на автостанції, сиділа чекала автобуса, тут вже час відправлення, а автобуса варшава-львів ніде нема, починається паніка, ну так, переживання, ахаха. І тут я додумуюсь підійти до автобуса Гданськ-Одеса, запитати чи не їдуть вони до Львову, і о чудо, це оказується мій автобус! Як оказалось, автобуси не вирушають, доки люди вчасно не прийдуть, тобто я запізнилась на хв 10, а після мене ще була якась тітонька, і автобус не поїхав, доки вона не прийшла, це дуже класно! Тому висновок - нема твого автобуса, то підходь до всіх і питайська чи то він чи ні, навіть якщо на вивісці щось інше пише!
Сіла в автобус, то був еколайн, всередині більше місця для ніг, екранчики є, сидіння класно відкидаються назад, тому треба їздити еколайнсом, бо польсьібус трохи гівно :D
Я вирубалась багато за ніч, на кордоні мене дядько будив, бо прикордонники були вже в автобусі, ахаха, добре що розбудив, бо у мене був би переляк, якщо б прикордонник будив при контролі, хаха. Приїхали ми в Львів, я відразу сіла в інший автобус, за 130 грн! І обоги, це як з європи в сраку, 130 грн, маршрутка розбита, холодно (+7 було десь), пічка не включена, грає шансон, крісла такі, що можна горба натерти, с-ра-ка! Я ж мала залишитись на день ще у львові, але зрозуміла що я вмру, відмінила бронь, написала Ірі, що мене не буде, і хотілось просто доїхати додому. Але як же ж до чорта довго тривала поїздка до луцька, божее, зараз згадую, аж плакати хочеться. Але якось я витерпіла, добігла додому, бо холод був собачий, а я йшла як зомбак і все. Потім спала десь годин 13 якщо не більше, і от після берліну досі не відновила графік, що капець як погано(
Ще у мене був збой програми, бо я приїхала, вдома нічо нема, я жерла шоколадки, тому нажерла собі майже 2 кг і сраку( А як приїхала, зважилась, була щось 52, ножки такі худенькі стали, ах-ах, як би то привести себе в порядок, я не знаю(
Такі от пригоди, зайняло кілька тижнів щоб написати мені цей пост, і я не знаю як можна зберігати свої спогади, хіба відео і влоги знімати, або аудіо записувати, бо писати важко, всіх деталей і не згадаєш!
Немає коментарів:
Дописати коментар