goodbye 2015!

Вже кілька днів збираю усі "спогади" за цей рік, як виявилось, то блог тут я завела в січні 15-го року, тобто по-суті рік відслідковувати можна тут. Я відкрила перші записи, і обоги, рік минув, цілий рік, відколи я вела інший блокнот, пила какаушку і дивилась лютера, готовила кексики-монстрики Насті на дн! А ще, 30-го був дн у Вишні, тоді теж зрозуміла, що уже цілий рік минув відколи він виустив кавер на адель з міні кліпчиком.

Якщо говорити по події, то найвизначнішим для мене, була моя перша отримана зарплатка зі стоків, дивно коли такі "віртуальні" гроші насправді потім можна отримати, якось не віриться що вже рік як я працюю фрілансером. З однієї сторони це так круто, так як можна працювати вдома, слухаючи музику, пити кавку і не просиджувати штани дарма, але з другої сторони - виходить так, що насправді досвіду роботи у мене нема, нема досвіду спілкування з боссом, співробітниками і тд, так як не вічно фрілансування буде, і колись прийдеться піти працювати так десь, і треба буде вміти спілкуватись з начальством, хе.

Наступним був конкурс KBS Talk! Talk! Korea 2015, де я зайняла 4-те місце в трьох номінаціях, отримала диски CNBlue, сумки і флешки фірмові, а крім того, кучу позитивних вражень і спогадів, адже вперше виграла щось малюванням, власними силами та ще й на корейському конкурсі! Файтін на наступний рік, так як добряче постаравшись можна виграти подорож в Корею)

Іншими подіями хорошими для мене була перша поїздка в Київ на ТК, Київ виявився гарним, було багато вражень і досвіду, не все ідеально, але я вважаю що ця поїздка відкрила для мене те, що можна ж їздити частенько, вдкрити для себе інші міста, бо можливості є, немає, мабуть, лише людей з ким їздити, але всеодно. От Мері казала, що мо всетаки зимою ще махнути в Одесу на кілька днів, але поки нічого про це краще не говорити і не планувати)

Ще була музично-гастрономічна подорож на кілька днів у Києв з Мері на концерт BMTH (як виявилось, я забула сюди свої враження написати, думаю треба буде ще написати, на згадку). Це вже була третя подорож в Києв, і не остання, у лютому ще маєм їхати на виступ, наче)

Щодо к-попу, то в кінці весни, чи то вже на початку літа, я почала ходити на танцюльки по к-попу до однієї нашої к-поп кавер команди, і не жалію. Не скажу що я вмію танцювати, чи у мене є якісь зачатки для цього, але танці піднімають настрій, особливо коли вчимо якусь нову веселу пісеньку, танці відволікають + це маленька зарядка для тіла (хоч я останнім часом взагалі поправилась, і це просто фейл-фейл). Також був наш виступ в вересні в Києві, де було куча стресу і позорища, але було весело, але блін, як представлю, що знову через це проходити, то ой-йой!

Була також перша серйозна моя покупка за власні гроші, це купівля телефону. Ще можна добавити покупку першого к-поп альбому для мене, це першу частину In The Mood of Love, а друга зараз в дорозі, і вже після нового року прийде. Також покупка кількох засобів догляду корейського виробника, та і взагалі зміна думки про догляду за собою на більш корейський + к-фешн, від якого я помішалась, були б гроші, шмоття собі поназамовлялаби на g-market чи stylenanda! ех-ех.

Щодо музики, то відкриттям року був для мене корейський хіп-хоп! Jay Park, Giriboy, Mad Clown, San E, Loko, передачка Show Me the Money 3 та 4! Незмінна любов до бантанчиків (хоча про цифри буде нижче).

Якщо говорити загально, то нормальний такий рік, єдине що можу відразу сказати, то в 15-му році не було клятого самокопання "кинути універ" чи "що робити з життям далі", хоча зараз проскакують думки, чому я не роблю те, що можу зробити, щоб досягти мрій, чому я не можу старатись що переїхати в іншу країні чи поїхати в корею вчитись\працювати, але це вже явно не така депресійка яка була ще півтора роки тому. мабуть ніколи в житті не вилізе з голови думка what am I doing with my life, як би це сумно не звучало, можна лише приглушувати ці думки хорошими моментами і здісненням невеликих мрій.

***
Тепер про серіально-дорамні підсумки:
Я згадувала, які ж серіали я дивилась, ось що я згадала:
- Jessica Jones (останній серіал що дивилась, і мабуть перший серіал з супергероями, який мені сподобався, мабуть через те, що там грає Девід Теннант і урозі плохиша :з)
- My Mad Fat Diary (хороший англійський, трохи пошло-підлітковий серіал, але сподобався)
- The Walking Dead (я колись подивилась перший сезон і застрягла, а потім як подивилась залпом 5 сезонів - то такий крутий був для мене)
- Luther (крутий серіал! памятаю що був дуже сподобався)
- Game of Thrones (була якось залпом подивилась всі сезони)
- American Horror Story (якого я ще не додивилась останні сезон, про готель)

Дорамки:
- Kill me, Heal me (хорошаа дорамка, від якої я ревіла, теж більш доросліша і з сенсом)
- She was pretty (мила і смішна дорамка)
- Healer (хорошаа дорамка! перша дорама, яка реально була більш доросла і схожа на американські серіали, хоча і романтика корейська там була)
- Pinocchio (теж хороша дорамка, з розряду не наївних мелодрамних)
- Modern Farmer (смішний не напряжний серіал з мілахою Лі Хонкі)

Тепер щодо музики, тут знову ласт.фм виручив, і так, рейтинги:

Групи:
- BTS - 11700
- Big Bang - 2920
- Rap Monster - 2650
- B2ST - 1600
- Jay Park - 1500

Пісні:
- Rap Monster - Monster - 340 (я здивувалась, так як думала що будуть бтс на першому місці, але ні, але от реально по цьому списку можна відразу бачити всю картину за рік)
- BTS - Tomorrow - 335 (не дивно, так як ця пісня доволі багато значить для мене, вона рятувала мене часто, в період дивного настрою і надавала наснаги йти за поставленими цілями, прям мімімі :з)
- Rap Monster - Do you - 295
- BTS - Cypher 3 - 270 (куди ж без сайфера улюбленого)
- BTS - I Need You - 265  (з весни скільки прокрутила, виходить що повністю весь плейлист бантанів я близько 300 разів прокрутила, не дивно звідки майже 12 тис прослуховувань, хехе)

Якщо говорити про улюблені треки, то ось кілька з них:
- BTS: I Need You || Run || House of cards || Hip-Hop Lover || Dope || Bapsae || For You || Tommorrow (mbc picnic live)
- Jay Park: Mommae || In this B*tch || I Love you || Hot || You Know
- Big Bang: Loser || Bang Bang Bang
- Giriboy: Take care of you
- RM: Monster || Do You || Life || Rap God
- Nochang, Vasco, Monsta X - Hieut || Giriboy, Mad Clown, Monsta X - Young
- Bobby: L4L || Go

 Серед музики все наперед ясно, цей рік був роком бантанчиків у всіх сенсах, кліпи, які несуть в собі щось заховане, потім ті всі теорії щодо них, ах, фани шерлоки, хехе

На цьому все, кілька пунктиків to do на наступний рік уже записані в блокноті, залишється побажати лише FIGHTING! і йти вперед до задуманого, не лінитись і бути добрим до усіх, слідкувати за собою і багато працювати :з

october/november favs

Я взагалі була не помітила коли закінчився жовтень, а тепер ще й коли закінчився листопад. Місяці взагалі непомітно минули, а я навіть нічого конкретного не можу сказати з того, що було цікавого зі мною (хоча як завше впринципі). Завжди перед тим як писати сюди, відкривала свій блокнот, гортала сторінки і згадувало що було, але так як в жовтні уже майже нічого не писала, а листопад взагалі пропустила, зараз буде важче згадати.

RUN

довго чекала на камбек, це ж він мав бути в жовтні, його перенесли на листопад, хоча, листопад так швидко пролетів, взагалі жах!
От серйозно, хтось писав, "що рахуємо хвилини до камбеку радісніше ніж на новий рік ", повністю згідна. Не знаю, можливо.. хоча ні, так і є, це все виглядає як фангьорлінг чи що ще, але це дуже приємні відчуття, наче свято, наче якась радісна, важлива подія яка на тебе чекає. Рахувати хвилини до камбеку, читати коменти людей із фандому, перезагружати сторінку, а потім заставка від біг хіту, кліп, враження, скачування альбому, перше прослуховування, це як традиція, тепла і приємна традиція) 
Я ніколи не фанатіла, типу "оо, оппа, мій оппа", ні, це більше як знаходження групи, яка тобі близька по духу, тексти якої близькі тобі, пісні, які можуть врятувати твій поганий настрій, група, яка виправдовує свою назву: BULLETPROOF.
Все виглядає так по-дитячому, багато хто дивується, так як стериотипи, але я не звикла виправдовуватись чи щось доказувати.
Сьогодні були танцюльки, потім треба було ще бігти в гості, але камбек в 5, і пропустити не можна було. Спеціально подивилась вперше кліп, а далі поставила на повтор, так як сайт був тимчасово зламаний, через потік фанатів, і вирішила написати перше враження на стіні вк (кожного разу жаліюсь, що не можна приховувати записи, щоб лише для себе), але перші враження там перемістила сюди, і так:
>>
це джина не було, це насправді джина не було взагалі ніколи? чого їх по двоє? хобі з чіміном, моня з вишнею а шуга з чонгуком, чого вони по двох? чого біг хіт знов нічо не прояснив, буде ще кліп до баттерфлай? ну серйозно, ніби якогось детективчика-триллера подивилась від якого мозок вскипів!почнем з пісні, поп пісня, задорна така, взагалі як небо і земля, якщо порівнювати з першими піснями! Можна без перебільшення сказати, що ще з ери ай нід ю, і пісня ран це доказує, що бантани виробили свій унікальний стиль, який ні на що не схожий. І да, момент коли ~ruuun співає чонгук, стиль голосу взагалі копія на of mice and man! (я кілька днів тому думала пів ночі, на що ж там схожий, і додумалась). Ще, Хобі співав трохи, краса!Так, стоп, чого на моменті, де чонгук сидить на підлозі, спочатку показують всіх, а потім камера відїджає і уже нема нікого крім чонгука? чо за..Момент, де вишня під водою, коли він дивиться в камеру, ах, але відразу голові флешбеки від kill me heal me, може теорія з роздвоєнням особистості правдива, тоді не дивно що їх по два? ойй.милий-милий момент з графіті моні і вишні, а момент де машини всі в пробці, і вони кричать, блін, надто крутий кліп, нащо таке робити.ахаха, сайт, де альбом качати, зараз зламаний, через те, що всі пішли качати альбом! минулого року такого не було, бантанчики стали популярніші :зне зрозумію, в чому сенс, чого чонгук вкінці так подивився на джина, мо це вони всі придумали одного спільного видуманого друга?коли йдуть титри, там стільки ржаки, особливо момент де вони по полю біжать, і там джей хоп як титан з "атаки титанів" біжить, отак ручками маталяючи, блін :D потім типу бухий шугач до лежачого чіміна приставав, хехе, ну і в кінці рижий чімінка у вваній :зБіг Хіт знов кинув теорії, чекати знов прийдеться на щось, мо як казала, на кліп баттерфлай, або ще на щось, що вони випустять не попередивши нікого. Сама пісня, слухаю втретє, пісня взагалі дивна, але крута, в плані самої музики, реп партії не звучать як реп партії в прямому їх значенні, сам ритм, а як пісня починається з моні)Висновок один, нічого іншого від бтс я й не очікувала, зараз лише якось скачати альбом, послухати нарешті ma city та whalien 52, а, ну і butterfly)

>>
всетаки потім пішла до насті в гості, по дорозі трохи прослухала альбом, а потім ще насті вмикала на плеєрі, і аутро, аутро таким крутим вийшло! 
Але заглавна пісня гарна (скільки разів я це вже сказала?), бо вона зовсімм не схожа на них, навіть ай нід ю була трохи іншою. І да, в кліпі по-суті є всі картинки для назв інших пісень. Я вже не дочекаюсь, коли переклади з'являться десь, так як тексти мають бути круті, особливо послухала би про кита, хоча бачу вже на англ появляються на тамблері)

поговоримм про вишню у воді? хоча слова тут не потрібні

поговорим про цим щасливих дітисьок, де ще й чімін страшенно схожий по стилю на джі?

або ці гарні картинки де вони усі біжуть?

далі буде безкінечна кількість скрінів із кліпа:

september favourites

вересень, вересень, зараз треба згадувати все що було, фото уже вибрала)

화양연화 pt.2

обоги, сьогодні так неочікування вийшов камбек трейлер-міні фільм бантанів, новий альбом в жовтні! а перша частина альбому була наче вчора, а вже пройшло 3 місяці, жах!
сьогодні взагалі настрій в дупу, так як у мене скоро мають деньки бути, а тут все навалилось, ще й інтернету не було цілий ранок, і на рахунку 4 коп. Пішла в банк, платити за квитки, приходжу, а там обід, і мені так влом було чекати ще 40 хв, погода ще така жахлива сьогодні. то пішла додом, поїла, подивилась кілька серій серіальчику My Mad Fat Diary (про нього буде нижче), потім зібаралась і знову пішла, добре що хоч банк близько. Там черга ще велика була, просиділа там хвилин 15, а потім працівниця банку допомогла мені оплатити через термінал, бо так оказується можна, ах, даремно лише чекала! Ну але зате квитки проплачені, прийдуть вони вже мабуть з понеділка і все, виходу нема, їдемо з Мері в грудні на концертик брінгів! Надіюсь, надіюсь, що концерт не відмінять, і Олівер не буде так сильно лажати :D
Так от, про бантанів, я вмію так вчасно заходити в інтернет. Гортаю новини, а тут відео якесь, ще на 12 хв, я така не зрозуміла що це таке.
обоги, це було так прекрасно, але водночас якось так сумно. знову цей післясмак, і от доки робила скріни, знову сльози-соплі.
Все починається з Техьона в крові, і дійсно, треба щоб він в якійсь дорамі знявся чи що. важко писати і описувати те все, бо це треба бачити. знову ці всі милі моменти коли вони веселяться разом, де все так дружньо і мило. але кінцівка, обоги, ця теорія, яка була у фанатів, типу що усі вмерли, лише джин живий і згадує про своїх друзів, виявляється що це правда. Був момент, коли моня фотографував джина з шугою, а в кінці джин дивиться на цей полароїд, і там лише він. Ще в кліпі він ніби питався у них, давайте поїдемо до моря, і вони типу поїхали. а насправді це сам джин відправився туди, і в машині те все згадував. так сумно якось.

сподобався твіт:
BTS isn't just making music anymore, they're making art

альбом в жовтні, треба буде замовити диск, так як я все ж вирішила замовити першу частину, і завтра маю йти проплатити гроші, жаль лише що ч\б версії уже нема. от правда, що ніколи не треба думати щодо таких речей, треба відразу діяти. Це як з квитками на брінгів, вони ж були по 500 спочатку, але почала сумніватись, то і прийшлось купувати уже за 800.

august favourites

ну що, почну ще одну штуку, щоб навчити себе робити щось вчасно і систематизувати свій час. колись на жж наче писала пости "фейворитів" за місяць, тому і тут можна писати.
почну, хехе

my workspace

что-то в последнее время снова начала фотографировать разные мелочи, мне это нравится, не столько фотографирование, как обработка фото)

давно уже хотела сделать пост о моем робочем столе, вот результат)

***

angel's game

дочитала сьогодні другу книгу К. Р. Сафона з трилогії "Кладовища забутих книг", під назвою "Ігра янгола", і блін, такий мозговиніс, жах, але так як я люблю, і це круто. Забавність цієї трилогії в тому, що деякі герої переплітаються в книгах, вони або просто згадуються, або виступають як другорядні герої, і ми дізнаємось їх передісторію, і стає зрозумілішими їх життя і вчинки.
загалом ця книга про одного письменника, який в дитинстві втратив батька, який вмер на його очах. він жив на те, що писав невеличкі розповіді в одне видавництво, а потім взагалі писав під іншим ім'ям для дретійх осіб. І одного разу, після дуже дивних подій, йому приходить лист з пропозицією співпрацювати з однією особою - видавником з Франції, який просить його написати певну книгу за дуже велику винагороду. Паралельно відбувається багато подій: закоханість в помічницю свого друга - Крістіну, яка зовсім не відповідає взаємністю і навпаки, презирає його за те, що він тратить свій талант, пишучи книги для інших, а не для себе. Потім головний герой - Давід, дізнається що у нього невиліковна хвороба, і жити йому у найкращому випадку пів року-рік, тоді він  наважується зустрітись з цим таємничим видавником. Він же пропонує йому не лише величезну суму грошей за написання певної книги-релігії, але й допомагає йому позбавитись хвороби дивним способом.
Йдучи слідом розповіді книги, відкривається багато цікавих і дивних речей: містер Семпере - власник крамнички книг, якого всі поважають в місті, розповідає йому про певне "кладовище забутих книг". А тепер флешбек - саме цей магазинчик книг "Семпере і сини" постає головним об'єктом у першій книги, але там деякий нюанс, про який я дізналась лише в кінці книги, і що винесло мені мозок остаточно! Кладовище книг - це величезне приміщення з кімнатками і коридорами, в якому куча стелажів з книгами, які в той чи інший момент люди вирішили похоронити тут, доки хтось не віднайде їх, і надасть нове життя. Кожен хто приходить туди вперше повинен вибрати собі лише одну книгу, і піклуватись про неї все життя. Саме тоді Давід віднаходить там дивну книгу рукописів, з якої і починається ланцюжок дивних подій в книзі.
Що ще дивне в книгах Сафона, так це те, що перша половина чи четвертина книги наче цікава, але місцями дуже занудна, тобто ти вже думаєш що от, кінець же ж, а що там ще можна написати на 300 сторінок, а в другій частині сюжет набирає зовсім інші обороти, і стає дуже цікаво. От я сьогодні засіла на 200 сторінок і на кілька годин, доки не дочитала до останньої сторінки.
Далі виявляється що та рукопис була написала минулим власником цього будинку, в якому Давід зараз живе. В будинку є одна кімната, в якій зібраний увесь хлам з будинку, там же він знаходить старі речі і знімки. Паралельно до нього у помічниці напрошується дівчина Ізабелла, яка теж мріє стати письменницею, і хоче дізнатись більше про це, тому вона поселяється у нього, і допомагає йому по будинку і стає йому хорошим другом.
Чим більше Давід починає дізнаватись про історію минулого автора, тим запутанішою стає історія. Всіх штук не напишеш, але останні 200 сторінок страшенно насичені подіями. Одною із ключових постатей є Кристіна - помічниця його друга, в яку він закоханий, і з якою там ціла історія.
Тепер про основні штуки, які переплітаються з першоб частиною:
Семпере, я думала що той малий, який був у першій частині, і є сином того Семпере, тобто це покоління що є в другій частині "батько і син", то це ті самі "батькі і син", що були в першій частині. А виявляється що ні, все не так просто. Ключові особи що перетинаються у цій частині це син Семпере, Крістіна і Ізабелла. І щось мені так здається, що Крістіна буде якось фігурувати в третій частині, або мені так хочеться. Хоча зараз прочитала рев'ю, і походу там буде історія Ферміна з першої частини.

Загалом книга мені дуже сподобалась, цікавіша за першу, бо в першій не було так багато епічних моментів і запутаностей. Жаль що я свіжі враження не написала кудись від першої книги. Третя книга доволі маленько, тому думаю швидко прочитаю її, там всього десь до 200 сторінок.

nature's beauty

вчора побачила в обному блозі гарне оформлення для фото, от і спробувала собі щось схоже зробити з бекграундними фото, які завалялись на телефоні.
хочу щоб цей блог тут жив, постити різні фото, розповіді, враження від книг, фільмів, серіалів. недавно читала свій старий блог на жж, то якось так цікаво, можна дізнатись що ти робила кілька років назад. хоча тоді мені здавалось що нічого зі мною не відбувається, а насправді писалось же ж, зараз якось все пічальніше, мабуть. хоча якщо засісти, то можна і вигдати щось

Trip to Kiev

треба писати враження від ТК, поки ще все памятається.
загалом, як все було:
про цей проект я чула раніше, натикалась вк, кидала в закладки, але особливої уваги не приділяла. потім знайома поїхала в одесу, потім у львів і у харків, і тут я задумалась, чи не спробувати собі якось поїхати, хоча в запланованих ппроектах нічого цікавого для мене поки не було. але якось зявився київ, і я подумала "чому б і ні". спочатку питала у знайомих, чи будуть вони у ті числа вільні, але ні у кого не виходило, але я всеодно подала заявку, так як якщо що, то можна було відмовитись, та й не факт що прийняли, бо у них відбір анкеток)
і ось мені на мейл приходить повідомлення, що мене прийли, і щобпідтвердитиучасть, потрібно уже завтра їм фото квитка надіслати. тут перед мною відразу вибір "або позичаю гроші у тата і відразу купую квиток, щоб виходу не було" або "відмовляєшся і закидаєш всю цю затію". я прийняла перший варіант.
спочатку було страшно, так як їжу без знайомих, і ще осі мої проблеми у спілкуванні, але потім вони відкрили чат в вк, побачила які люди їдуть, виявилось що з луцька буде ще одна дівчинка, яка їздила з людою в харків, то вже не буде так страшно. і ось так я дочекалась доки буде день відїзду, хоча, кажучи чесно, ну не було у мене відчуття що я кудись їду, геть, і я не розумію, чи то всі мої почуття-враження притупились через вік, чи то я просто черствою якоюсь стала, не знаю, але захвату як колись був, типу що "воуу, я їду в поїздку, круто", у мене не було.

Life

вчора фсг Zipper випустили переклад пісні Rap Monster - Life, і добавили відеоряд з якогось іншого кліпу, але він чертовски підходить під цю пісню. і все разом якось так по-новому заграло, і ще раз переконалась, що текст один з найкращий за це рік!
щось походу зіппери видалили відульку, але добре що скачала вчора :D
правда текс прийдеться виписувати самій

жизнь

выпив всего одну рюмку соджу, я начинаю понимать,
что жизнь - это попытка справиться с одиночеством.
неважно, много людей вокруг или нет,
глубоко внутри я всегда был одинок.
почему нет антонима слову "одиночество"?
может, потому что мы одиноки каждый миг, пока не умрем?
даже когда вокруг все ярко, шумно и красочно,
нам жизненно необходимо найти времья, чтобы побыть наедине с собой.
да, это жизнь.
ми живем в постоянной опасности,
а в награду получаем возможность любоваться этим прекрасным миром.
однажды бронежилеты, уличные фонари и прочные автомобили
никак не помогут нам избежать смерти.
с момента рождения,
жизнь кажется прекраснее, когда знаешь, что одолжил ее у смерти.
больше всего мы ценим свет, когда вокруг темнота,
по-настоящему рады солнцу только после жуткого шторма.

так хочется полюбить жизнь.
ведь люди наносят ей раны,
а затем она одиноко исчезает с ветром.
мы хотим принимать правильные решения,
но всегда ошибаемся.
неужели мы рождены, чтобы совершать ошибки?
именно это называется жизнью?
мы никогда не узнаем, что случится с нами завтра.
даже если снесем все стены, мы не найдем выхода.
мы пытаемся ярко гореть,
но нас всегда поглощает мрак.
мы до сих пор не знаем, как достойно пройти свой путь.

весь мир похож на цветную переводилку.
человек, которому я доверяю, может вмиг измениться и стать врагом.
это как сгиб на бумаге, который уже никогда не разгладить.
за углом он уже насмехается надо мной.
так со всеми, поэтому не нужно злиться.
некоторые родители отказываются от детей, когда дело касается денег.
мы должны стать теплее, в нашем мире и так слишком холодно.
никто не сделает это за тебя, выбор за тобой.
пока мы считаем себя правыми, я не думаю, что мы когда-нибудь изменимся.
самое страшное, что мы считаем нормальным учиться тому,
как идти по головам, стирать людей в порошок и ненавидеть их.
"f*ck off мир и любовь, я знаю, что это мешает успеху",
вот наш лозунг.
он звучит громче, и логика следует за ним, как безвольная овца.
это угнетает меня, но на деле я могу лишь выговориться.
мои слова похожи на ветер, который пронесется мимо ваших ушей.

мы рождены, чтобы жить?
мы рождены, чтобы умереть?
мы живем, чтобы умереть?
мы умираем, чтобы начать жить?
надгробие с моим именем - это символ жизни?
или смерти?
как знать?

Rain

настрій якийсь взагалі ніякий. я все після ки\ва нічк не можу вїхати в звичний режим, я за місяць майже не намалювала і 50 робіт! позор! а зараз сідаю за іллюстрастор, і нічого не виходить взагалі, картинка-дві в день. мабуть треба засісти за акварель поки настрій такий гівняний.
я додивилась вчора вероніку марс, сьогодні подивилась фільм, і все, нема що дивитись, і краще не починати нічого, ну його, треба відновити свою продуктивність, так як залишилось 11 днів, а я по графіку маю намалювати ще 100 робіт, фейл.
і от настрій такий нікудишній, зайшла на бантан мувмент, глянути чи нічого нового з перекладом не вийшло, подивилась кілька смішнявочок, а потім відкрила влог чонгука, і блін, вони реально жахливі трудоголіки. каже що мало старається, що все що він робить не доходить до межі, треба більше зусиль! але ж вони і так зморені графіком, мабуть кілька годинок в тиждень всього сплять. а тут проводиш паралелі у власному житті, і який я лох! я казала не раз, що використовую мабуть лише 5% своїх зусиль, а якщо постаратись, я би могла набагато більше малювати, і більше заробляти, і більше подорожувати, розвиватись, накупляти милоти, зробити ремонт, купити ноута і камеру!
блін, чого, чогооо я такий лох. сама ж прекрасно все усвідомлюю, але нічого не роблю для того щоб щось змінити!
треба зараз втікати і спробувати повчити новий танець, хоч якісь корисності =\

눈, 코, 입.

ось закінчується травень, і все, кінець весні і привіт літо! якось зараз надто швидко чайс йде. спочатку як прийшла на ш., час так повільно йшов, реально відчувалось що працюю, кожен дня радувалась будь-якій копійочці. зараз же час летить надто швидко. хоч цей місяць вийшов доволі хорошим, поставлену планку виконала, і це навіть теж жодного сингла жирного, хоча не відмовилась би, хехе. це ж була записувалась на фігачинг, було весело отак себе трохи контролювати, хоча і 6 робіт через день це доволі мало. спробувала малювати будиночки флетові - мені так сподобалось! хоч десь освіта пригодилась :D
і от зараз закінчується травень, а мені не вистачило 5 щоб дійти до рівня 0,33, обідкааа! я думала за ці кілька днів от якраз накапає, але не, не. хіба сьогодні за ніч щось зміниться, хоча я сумніваюсь.
відюльки відкрили багато нового, щось я думаю мо то червень присвятити акварельці і флету (будиночки і тд), тоді точно проаналізувати чи продається і чи моє, треба реально над цією ідеєю подумати!
ще з останніх новин, я нарешті пішла і купила собі телефона, хоча зараз сиджу взагалі з кількома гривнями в кишені -_-
ще, їду на 5-7 червня у київ по програмці твоя країна, сама, вуууу, страшно трохи, але надіюсь що буде цікаво і весело, і що люди будуть приємні) єдина проблемка та, що я не знаю куди мені діти телефона, так як їду з рюкзаком, і не в руках його ж постійно тримати, тре якусь сумочку напевне, або кошелька купити на кілька відділень.
ще крім грошей на саму поїздку, треба купити багато дрібниць таких, і цілий червень знов без грошей буду, так як мамі треба ще буде віддати =\
ще я на танцюльки тепер ходжу, к-поп танцювати! там ціла історія, виявилось що главна там дівчинка, яка колись на гітарку ходила зі мною трохи. забавно так! хоча у мене взагалі не дуже виходить, але тре більше тренуватись, так як сьогодні записували як ми танцюєм на відео, іі там така печаль, що йомайо! а я хо танцювати вміти круто, ех-ех. треба знайти якесь місце без людей, і туди ходити танцювати чи що -_-

잡아줘 (Hold Me Tight)

минулий місяць був доволі дивним. Я була захворіла, і це після 2х років коли я взагалі навіть не простуджувалась. провалялась тиждень в ліжку, майже не працювала. цей місяць по стоках вийшов без прогресу, заробила менше ніж минулого, якось сумно. треба більше працювати, щоб продажи зростали. хоча я досі не вїхала, який же секрет для зростання продаж, мабуть треба почати малювати інфографіку і щось у флет стилі. але поки у мене нічого не виходить, якось криво, треба практикуватись.

за цей місяць треба назбирати близько 130, щоб дійти до 0,33 за картинку! ФАЙТІНГ!

щодо k-pop, то вийшов альбом бантанів, кліп, лайв з танцем - все дуже-дуже круте! Має навіть вийти 19+ версія, зі сценами насилля, які вирізали в остновній версії (Чонгук-а не зможе подивитись, малявчик :D). В танці є такий вже смішний момент, якщо його пробувати повторити, у будь-якій ситуації він підніме настрій.

Вийшли кліпці Big Bang, це спустя 3 років мовчання! Перший кліп, Loser, дуже крутий, така собі плаксивенька пісенька з хорошими словами. А другий кліп, Bae Bae, такий вже упоротий, що я думала що вони там курнули :D +там сексуальний підтекст в словах і картинках. Саме ржачне те, що вони водночас пустили ці кліпи. отак спочатку попічалься від лузера, а потім сиди з розкритим ротом, і думай що це ти щойно глянув :D

Загалом таке от, в плані новин к-попу був передоз, чекати камбек було так забавно, стільки емоцій, і люди з фандому такі всі милі :з

А, ще мені запропонували піти в луцьку групу, яка танцює каверки на к-поп, але походу як тільки я вирішила що так, було б круто, вони походу передумали -_-'

Ай-май надихнула на фото нижче, а я вже вдруге фарбувалась і до мене нарешті дійшло: щоб стати пшеничною - спочатку треба вибілитись =(

we are bulletproof

давно сюди не писала, і просто нагадаю собі, що десь першого числа написати свої думки-враження від пів року на ш., бо забуду ж -_-
з останніх новин:
- в середу камбек бантанів, воу-воу, альбом під назвою The Age of Blossoms
- було багацько лампових концепт фото, вони так відрізняються від звичних бантанів, але всеодно круто
- буде 2 версії альбому: біла і розова, там має бути 120 сторінок фотобуку! і взагалі, щось я подумую чи не купити собі цей альбомчик, так як фото круті -_-

ще була натрапила на цікавий блог дівчини, яка працює на стоки, там багато надихаючих статейок, взагалі зрозуміла що ще мало всього знаю, тому потрібно пробувати малювати в не звичному стилі "милих лисиків", а почати малювати інфографіку і різні іконки (хоча це для мене такий далееекий ліс).

телефон я досі не купила, і щось я відчуваю що ще місяць не зможу купити, хоча грошей зараз наче і вистачає.

ще, я знову підсіла на дорамки після такої доволі довгої паузи, подивилась "современный фермер" та "пиноккио", зараз треба знайти ще щось. аа, там ще дві серійки вийшло дорамки, про яку багато було чути, але вона така вже пошла, що я вже не знаю що ще можна від корейців чекати, вже наче все бачила що тільки можна :D

почала читати нову книгу, "тень ветра" називається, поки подобається, доволі гарно написана.

remember

получила печальный опыт? будешь знать как "вдохновляться" на чужих страницах, когда на подсознательном уровне только один плагиат и рисуется. хреновенько, правда?
надеюсь сегодняшний случай послужит мне опытом и огромным толчком для саморазвития и поиска себя и своего стиля. не будешь ведь всю жизнь учиться на других работах. сколько лет я уже рисую, а до сих пор нет своего стиля и это очень-очень плохо.
и не столько печально, а столько стыдно за себя, и если подумать, если ли работы полностью мои, которые продуманы с нуля, ага =\

yeap!

ну що, вітаю саму себе, перша зарплата отримана! головне не зупинятись і працювати далі, ще більше і продуктивніше, бо нічого не буває просто так. А сам факт того, що заробила гроші тим що сиділа в теплій атмосферці, слухала музику, часто відволікалась на тамблер, але всеодно щось заробила - говорить про багато що. по суті я використовую десь 10% своїх можливостей, якби не була лінивим попцем, все прийшло би швидше, і прогрессія була не в 20, а більше.
так що ось що, головне не лінуватись, йти до своїх мрій, і ти зможеш подорожувати, піти на йогу і зробити усілякі дрібні штуки про які мріяла :з
мі-мі, будь котейкою і не лінись!
ще сьогодні в гірібойка альбом і кліп вийшов, кліп такий тамблерівсько-пастельний і ржачний, а гірібойка там красава :з

지켜줄게

мабуть кліп вартий цілого посту на пам'ять, хоча його треба було писати ще вчора.
기리보이- 지켜줄게
про Giriboy- я я знала давно, так як готовлячи пости для metro використовувала фото з ним, але якось ніколи не слухала так як це хіп-хоп, репчина, всє дєла, і якось трохи не то що я слухала з к-попу (хоча ж бантани попадають під цей стиль). І от кілька днів тому вийшов його новий кліп, він десь висвітився в новинах, і по волі випадку відкрила його.
мабуть вперше мені хотілось тормозити кліп щосекунди і прітнскріпити все підрят! мало того що кліп атмосферний, ч-б, так там сам гірібой в такому стилі, ммм, не знаю звідки у мене появився цей ідеал - довше волосся з пробором по центру і звичайна чорна кофтина з круглим вирізом - але він був саме в такому образі. цей кліп настільки мені сподобався, що я мабуть не пригадаю коли востаннє кліп у мене викликав таке естетичне задоволення.
кліп відразу був з англ субтитрами, текст теж хороший. взагалі для мене люди які пишуть пісні якісь генії, так я не розумію як можна написати такі круті пісні.
грібойка взагалі якийсь милий, я навіть не знаю чим він подобається. як хтось писав на тамблері - він наймиліший андеграундний хіп-хопер :з

також я почала і вже майже додивилась передачку SMtM3, через гірібоя, хоча про цю програмку теж знала, бо там був Bobby та B.I., і навіть знаю хто виграє, але дивитись всеодно цікаво, хоча і дивно. я вже думала що корейці не можуть мене здивувати, але ні, тут айдоли які матюжаться і тикають факуни на діссас :D але ця вся крутота-свегота заставляє себе так круто почувати. особливо коли слухаєш в навушниках коли йдеш додому, то таке відчуття що весь світ належить тобі. я не знаю як описати ці відчуття, щось схоже було від сайфера третього, якого я безмежно люблю.
сьогодні ще в якійсь серії виступав бобан з піснею L4L, і блін, крутота переповнювала мене повністю, що я не знаю куди себе дівати, але це таке незабутнє відчуття, ніби все можливо, все в моїх силах.
ах, якби мені рік тому хтось сказав що я буду дивитись азіатську передачку про хіп-хоп\репчик, я би голосно розсміялась і ніколи не повірила :D але чо, мені подобається зараз це все, і це головне. знову ж повторююсь, я наче відкриваю нові незвідані поля з музикою, вони безкраї, і взагалі невідомі, і це круто! я люблю музику про яку мало хто знає.
все більше зараз жалко, що корейську майже нереально вивчити самому, а курсів ніяких нема у нас, було б круто хоча б трохи розуміти, хоча б на рівні моєї англійської, яку, здається, я взагалі забуду, добре що хоч влоги на англ ще дивлюся, то є якась практика.

spring is in the air!

вот сегодня действительно весна была в воздухе, так приятно пахло свежестью! было аж 15-ть градусов тепла)
я сегодня даже собралась на почту, так как попросила папу глянуть есть ли бумажка в ящике, и маякнуть мне если есть, чтобы я забрала и пошла на почту. и вот я собралась, даже сфоткалась у зеркала, потом спускаюсь, смотрю в ящик, а это счет за електричество, фейл! прогулялась значит -_-
зато нашла крутой прикид на будущее, когда тепло несколько дней постоит.

так вот, марок моих до сих пор нету, как-то уж слишком долго они идут, или это мне только кажется. зато журнальчик пришел был, и плакатик з бантанами успешно теперь живет на стене!

be kind, everyday, anytime

вот что я поняла, вернее еще в который раз убедилась, все возвращается к тебе, и толкает с еще большей силой! так всегда будет, чтобы ты не думала.
добро возвращается, зло тоже, в еще большей степени. нельзя завидовать, судить других людей за их поступки или за то, что они не сделали.
это целая наука приучить себя быть добрым человеком. вот я всегда думала что я не злая и не плохая, если так можно сказать без самолюбования, но нетушки, все не так.
сегодня встретилась с бывшей одногрупницей, мы не виделись где-то с осени, а не виделись по простой причине: у нее на то времья была работа вполне хорошая, а я год как сидела без дела. мне было некомфортно, немного завидно. видеть человека в которого все хорошо, а у тебя кризис, ты не знаешь куда себя деть и чем заняться. как бы все это глупо не звучало, но все было именно так, сейчас смотрю назад, и понимаю в чем причина. и вот как сегодня встретились, она мне говорит что работает теперь со своим парнем с сфере финансов\бизнеса. а я вот в последнее времья слушала разные вебинары на эту тему, она меня привлекает, и я хотела бы узнать больше о инвестировании и тд. и вот сюрприз, она работает в близкой к этой теме сфере, на курсы ездит. вот мне моя гадость и вернулась сполна, забавно! все всегда возвращаеться бумерангом.
сейчас же не было ни завести, ни дискомфорта, только сплошной интерес, хочется узнать побольше обо всем этом!
как то я в последнее времья начинаю ощущать маленькую дыру-недостаток кого-то. хотелось бы иметь друга с которым можно было бы путешествовать, который будет в этой всей каше со мной разбираться, с которым можно учиться. только вот перспектива иметь такого человечка-паренька, меня пугает, так как я вовсе не знаю смогу ли быть с кем то. хочеться вырваться куда-то, бродить-изучать, жить.
и это просто ночной пост для себя будущей, ничего больше :з
сегодня еще печатала открыточки, получилось миленько!

may, 3

сегодня отдала те приглашения, все, больше не будет в голове занимать место -_-
сделала несколько блокнотиков со своими акварельными узорчиками - получилось красиво!

В последнее времья я начала расчитывать свои деньги, и все думаю как-бы то потратить деньги с др с пользой для себя, вложить в себя, а получается что трачу на еду. ткани бы купила, но она такая дорогая сейчас, а я ведь хотела гербарии из стекла делать, ех.

еще, очень хочется чо-то фотографировать, на пленку или просто, что-то душевное и теплое. Надо будет в лес поехать с Мей-тян, взять термоса и что-то покушать :з

на mrank я сейчас на 2040 месте, вроде есть небольшой прогресс. а на ш. все до сих пор где-то абстрактно летает, я уже начинаю волноваться, хотя писали что 5-7 дней может идти.
Журнал и марки в пути, надеюсь что все прийдет на этой неделе, я журнал уже устала ждать, 2 месяца прошло!
Завтра должна Мэри прийти в гости, и я не знаю что сделать покушать вкусненького, может пирога яблучного с вишнями или панкейки, не знаю.
Еще мне нужен заряд вдохновения, так как уже наделала кучу симиляров, и нету что грузить, аа, еще подготовить посты для m.a.i.!

spring's begin

сегодня встала рано, пошла в типографию печатать приглашения уже полностью, получилось красивенько. Там работает такая хорошая девочка, немножко с ней пообщались. спрашивала чем она занимается помимо работы там, так она сказала что рисует детские иллюстрации, ходит на йогу и любит путешествовать! сразу вспомнилось как такой же вопрос задавала девочке на той дизайн студии, где проходила стажировку, так у нее был ответ "аа, так работаю же, ну еще немного потусоваться после работы, и больше ни на что нету времени", ах, такая разница в людях!
забавно так, что таких хороших людей можно встретить вот так случайно, по воле случая :з
так вот, приглашения распечатала, завтра оттдам, купила бумагу для блокнотов, но она страх какая дорогая, пошла в новое место, чтобы проявить пленку, и они так странно ее отсканировали, какие-то царапины, полосы, ужас, еще и заставили туда сюда ходить, так как сначала они забыли отсканировать -_-
но о пленке напишу как-то позже, сейчас коротенько и фото просто так!

somethimes it's good times somethimes it's not

хочу снова учить английский, так как корейский у меня перемешался со всем, плюс еще японский от аниме, а английский теперь совсем без практики. Хочу начать переводить маленький рассказ маккаммона, но руки никак не доходят.
вот я сейчас пишу, и прям чувствую как настроение падает, вот так без причины. но пускай.
сегодня нашла крутую юбку в мелкую клетку, она вроде класическая, с завышенной талией, но с другой стороны, из-за клетки она такая таблеровская :D
еще там видела большую кофту-пальто, мягкую, с деревьянными пуговичками и вуду-узорами! Но она вроде мужская и огромная, но все равно крутая, завтра пойду снова туда, и если она еще там останется, значит нужно купить, а если нет, то тогда не судьба.

вчера рисовала, и если посмотреть на старые рисунки (ну как старый, несколько месяцев назад рисовала), то сейчас очень заметный прогресс! Но это сейчас так, часто ничего не получается, поэтому я не уверена, умею ли рисовать, или это просто моментами так получается :D

сегодня продолжила рисовать заказ на приглашения, осталось совсем немного. нужно уже заканчивать, а то слишком долго тяну, да и ленюсь, и эта лень еще и на ш. распростроняется =\

сейчас сижу пью зеленый чай с лаймом, наверное еще немножко позависаю на таблере и пойду в кроватку. нужно досмотреть 2 последние серии игры престолов, но мой мозг все откладывает на потом, у меня такое часто бывает)
а, еще у меня, вроде, снова бессонница, вчера я в 4 едва уснула, хотя ложилась в 2 ночи, потом проснулась в 9 утра от странного сна, но потом снова уснула, и спала до 12-ти.
о сне, странный сон.
снилось что я на каком-то концерте, и там играют negative, и вот тогда я проснулась в первый раз, и сразу сказала себе, что сегодня буду слушать их днем, что и сделала.
а потом снилось, что я с Ви в автобусе ехала, а потом выхожу, и понимаю что забыла портфель внутри, и начинаю бежать за автобусом, и вижу что Ви тоже бежит, он камеру свою забыл там тоже :D потом мы что-то там хотим его догнать, ищем какой же это был автобус, но не можем найти ни на каких сайтах. Кстати, вспомнила, он ехал в одно место, там лес и озеро вроде, или поле какое-то, и прикол в том, что это место мне очень часто снится, очень. Это место похоже на то, где мы с Мей-тян в деревне гуляли когд-то, в далеком 2009. странно. наверное нужно будет летом поехать туда.

вот такой вот день, надеюсь мое настроение не испортится. Я еще слушаю Kinetic Flow - Forest of Dreams, и что-то подозреваю, что из-за нее у меня настроение непонятное, хотя не знаю.

thinkings

Сиділа я і підписувала відкритку для Насті, так як у неї завтра дн, і було якось так незвично, так я їй ніколи нічого не писала (хоча я займаюсь мейл артом, і написала десяток чи кілька листів). Важко виявляти якісь почуття для друзів чи близьких знайомих, як би це абсурдно не звучало. Подумати тільки, от подруга, ти її з самого дитинства знаєш, а писати щось настільки важко.
Тут у мене теорія зародилась. Все проблема в тому, що нас виховували такими, якось публічно виявляли свої почуття ми лише в глибокому дитинстві, а потім воно саме собою зникає. Ми стаємо дорослішими, нас наче мають турбувати дорослі штуки. Ну, тут я про свій досвід кажу, мабуть не всі такі.
Але от як подумати, часто ми говорим друзям, батькам, ну і коханим само собою, що ми їх любим? Ми думаєм що вони самі про це знають, але тут з'являється фраза чиясь "як люди можуть догадатись що ти відчуваєш, вони ж не вміють читати думки, і доки сам не скажеш - ніхто й не знатиме".
Для мене оці "дівчачі обійми" на прощання завше було чимось дивним, а про "чмоки на прощання" в школі я взагалі мовчу, для мене це щось з розряду "тупості" :D
Але з другої сторони, дивлюся я зараз відео\передачки корейські, і настільки у них там менталітет інший. Для них цілком буденно обіймати когось, тримати за руку, навіть якщо людина такої ж статі що і ти. Один актор в одному інтерв'ю казав, що якщо людина йому подобається, він проявляє дружні почуття шляком кусання :D Корейці дивні, але в цьому плані вони попереду нас, вихованців радянського союзу, отих штук "моя хата скраю" і тд. Того й добріші вони, і країна одна із передових у світі.
От такі от думки до мене прийшли, доки підписувала відкритку для подруги, хе -_-                  
Я ж це робила сьогодні кекси, і нічого не вийшло. Ніколи більше не робитиму масляні креми і не пектиму кекси за новими рецептами у якісь відповідальні моменти =( Сама ж знаю, що у 4 з 5-ти випадків нічого не вийде -_-
Тому я сьогодні розчарована собою, і тим, що лише солодкого напхалась (хоча не критично, але всеодно), хоча й не їм солодкого і мучного уже місяць мабуть.

На цьому все, зараз йтиму дивитись Ігри Престолів, крутий серіал, жаль що в сезоні лише 10 серій -_-

А ще, я не знаю чи йти до насті зранку, чи потім, разом з батьками, ех.

                                                                                                                                                                

hot cocoa evenings

сейчас за окном опять снег, и эта погода совсем давит на сознание. большая часть дня - серость за окном, а через неделю то снег, то туман. Вот и настроение скачет как сумашедшее. Но вот что я вчера заметила, что как только я перестала смотреть видео с бантанами, у меня резко упало настроение, только я вот не знаю, может стоит рукки кинг в третий раз смотреть? :D
Но сейчас я пью какао, пишу в дневник, нужно еще порисовать для ш., а потом в кроватку смотреть лютера, крутой сериал!

Из планов: придумать что дарить Насте, дорисовать заказ на приглашения, рисовать на ш., сделать блокнотов-планнеров несколько штук, написать 5 писем (воу-воу), и вроде все, мелочи дальше. Ох

Нужно еще найти что читать по ночам, так как Имя Розы совсем как-то не идет, слишком много ненужного, которое еще и к тому плохо читается.

winter rain

сегодня специально пошла в дальнее отделение почты, чтобы найти зимний блок марок красивых, а у нас начался дождь, который потом стал мокрым снегом, а я в осеннем пальто. Хорошо что музыку и шапку взяла. Вспомнились времена таких вот одиноких прогулок, тогда еще играла Pierce the Veil - Stay away from my friends.
Вчера писала списки "что нужно сделать", получается, что сейчас я немного отстаю от графика запланированого, у меня осталось 2 недели, и нужно еще почти пол суммы собрать. А мне рисовать что-то совсем не хочется, но нужно заставить.

Но я сегодня нашла себе полосатую кофту, которую давно хотела, уже хочу тепла, чтобы только в свитерах ходить, без пальт.
Мне подарили звездочек, и теперь есть целая коробочка с магией :з

evenings

что-то у меня сейчас плохое настроение, совсем ничего не получается сделать, ш. тоже не радует, но наверное потому, что просто выходные сейчас. Нужно следующую неделю туда не заглядывать, и просто рисовать, а потом все вместе грузить. Насмотрелась на красивый блог одной девочки, там все такое ламповое, с множеством ее фото, вот бы мне что-то такое сделать, так как об этом дневнике никто не знает, поэтому можно постить свои фото странные, и писать странные вещи. Выбрать что-то одное я не могу, так как в жж слишком много постов, и иногда приятно погортать и вспомнить что было два года назад со мной.
У меня куча планов, куча, я даже не знаю с чего начать, нужно сделать\распечатать календарь, рисовать акварелью, сделать несколько новых блокнотов, сделать себе ежедневник, и кроме этого рисовать каждый день, а у меня болит уже два дня голова.

Вчера встречалась с Мэри, ходили в парк снимать на Зенит, надеюсь фото получатся. У меня еще 10 кадров осталось, и я даже не знаю когда смогу ее проявить.

Еще наcтроение такое, что хочу начать перечитать Харуки Мураками, у него ведь много книг так, и я точно уже ничего не помню. Маккаммона перечитывать оказалось приятно, как будто в первый раз читала, а у Мураками там совсем ведь бред, который я люблю, хехе.